Вишивані дива із Соколівки

Самобутньою вишивальницею, щедрим творцем нових зразків у техніці "низинки" і "хрестика" можна по праву назвати майстриню із села Соколівка, що на Косвіщині, Галину Андріївну Петричук.

Довгі роки вона трудилась творчим майстром-надомником у Косівському художньо-виробничому комбінаті, що підпорядкований регіональній організації Національної спілки художників України. Нині це підприємство іменується "Арт-кос". Лише недавно Галина Андріївна пішла на заслужений відпочинок. Ніхто не скаже і не повірить, що вона вже пенсійного віку. Закоханість у природу отчого краю, у мистецтво художнього вишивання зберегла її молодість.

Добродійка Галина десь читала і любить повторювати, що вишивка має позитивний вплив на психофізіологічний стан людини. Заняття вишиванням заспокоює нервову систему, розвиває увагу, уяву і, нарешті, смак.

За участь в обласних і всеукраїнських виставках Галині Петричук було присвоєно почесне звання "Майстер народної творчості".

У 1978 році за пропаганду народного мистецтва рідного краю її було удостоєно званням лауреата обласної літературно-мистецької премії ім. М.Ірчана. У 1991 році талановиту вишивальницю було прийнято до Національної спілки майстрів народного мистецтва України. 2000 року вона стала лауреатом X Міжнародного гуцульського фестивалю, що проводився у м.Коломиї.

Не злічити творчих робіт, що вийшли з-під її умілих рук. Це — рушники, сорочки чоловічі, блузки жіночі, серветки, доріжки, скатертини, накидки на подушки. Любовно оздобила гуцульськими узорами численні сценічні костюми для аматорських колективів Косівщини, Надвірнянщини, Верховинщини, міст Коломиї, Івано-Франківська, Львова, Києва. Багато її художніх виробів знаходяться і в Канаді. На замовлення вишивала сценічний костюм народній артистці України Аллі Кудлай.

1997 р. в Косівському музеї народного мистецтва і побуту Гуцульщини демонстрували персональну виставку творчих робіт Галини Петричук. Відвідувачі, особливо жінки й дівчата, подовгу простоювали біля її вишиванок. Візерункові композиції майстриня побудувала на основі традиційних елементів, надавши їм своєрідного трактування, зігрівши теплотою серця і рук, щирим натхненням.

Голова правління Косівського осередку НСМНМУ Михайло Трушик каже, що кожен творчий виріб талановитої соколівчанки — то своєрідний світ чарівної краси, неповторної фантазії. Не знають і нині спочинку невтомні руки майстрині. Коли приходить, натхнення, бере полотно, вмощується на улюбленому дивані і чаклує голкою та нитками. І хоч вона вже на пенсії, та директор художнього комбінату Любов Ракевич звикла до неї, часто звертається за порадою й допомогою, просить придумати зразок нового виробу, узористу композицію. В цьому плані Галина Андріївна має велику практику і досвід, особливий смак і чуття,

Галина Андріївна — корінна соколівчанка. Тут зростала, навчалась, формувала в собі якості митця. Ії, на жаль, уже покійна мама Катерина Григорівна Шкондеюк понад 20 літ очолювала бригаду соколівських вишивальниць, які працювали в Косівському ХВК.

Галина Андріївна прищепила любов до вишивки і своїй доньці Галині. Добрі надії покладає на сина Андрія, який здобув вищу освіту. До бабусі горнуться онуки. Розуміє свою дружину, всіляко підтримує і допомагає їй люблячий чоловік Микола Петрович. Не один в Соколівці скаже: "Дай Боже таке взаєморозуміння, таку світлу дружбу у кожну оселю, у кожну сім’ю, як у подружжя Петричуків".

Автор: Іван МИСЮК, член Національної спілки журналістів України, Косів
Обговорити на форумі