Коломию з офіційним візитом відвідала комісія ЮНЕСКО

Відвідини 14 травня 2009 року Коломиї представниками ЮНЕСКО відбулися в рамках реалізації програми щодо включення декількох українських дерев’яних церков Західної України в список світового спадку ЮНЕСКО. Представники ЮНЕСКО оглянули у Коломиї Благовіщенську Церкву, збудовану у XVI столітті і включену до переліку пам’яток архітектури України.

Варто зазначити, що українські церкви привернули увагу Польського центру досліджень і документування історичних пам’ятників своїм віком. Переважна більшість дерев’яних храмів на території Карпат датуються лише XVIII—XIX століття. Ще 5 років назад Польський центр досліджень та наше Міністерство культури домовилися скласти спільний перелік старих церков для ЮНЕСКО, але зробили це лише зараз. На цьому етапі комісія із представників українських та польських науковців вивчають церкви на території України та Польщі і згодом визначаться та відберуть по 5 церков з української та польської сторони. Варто зазначити, що серед інших комісія ЮНЕСКО на Івано-Франківщині також оглядає церви у с.Верхній Вербіж Коломийського району, у Яремчі та Рогатині. Представники комісії були приємно вражені тим, як коломийська громада вболіває за свою церкву, адже чи не єдиним випадком є те, що комісію ЮНЕСКО із надією та сподіваннями зустрічали крім представників влади і пересічні мешканці міста.

Беззаперечно, що якщо церкви будуть у переліку світового спадку ЮНЕСКО, їх легше буде зберегти, вони будуть включені до туристичних довідників, ймовірне фінансування та ремонтні та реставраційні роботи.

В Україні є лише 5 об’єктів, занесених в реєстр ЮНЕСКО. А саме українські (Собор Святої Софії та Києво-Печерська лавра, історичний центр Львова) і міждержавні (дуга Струве – мережа пунктів, з допомогою яких вимірювали параметри Землі, а також букові ліси Карпат).

Ще 11 об’єктів подані в ЮНЕСКО: історичний центр Чернігова, Кам’янець-Подільський каньйон, руїни Херсонеса, Бахчисарайський палац, археологічний комплекс "Кам’яна могила" в Запоріжській області, Миколаївська обсерваторія, могила Тараса Шевченко, біосферний заповідник "Асканія-Нова". Зараз ЮНЕСКО думає – включати їх чи ні.

Водночас, мешканці Коломиї готують звернення до міського голови та депутатського корпусу з проханням розглянути питання про встановлення історичної справедливості і повернення Благовіщенської Церкви греко-католицькій громаді. На даний час у Благовіщенській Церкві, яка є пам’яткою архітектури і перебуває в аварійному стані, проводяться Богослужіння представниками Російської Православної Церкви Московського патріархату. За свідченнями очевидців, прихожанам Російської Православної Церкви на початку 90-их років приміщення храму було надано у оренду на 5 років, оскільки на той час прихожани не мали змоги проводити Богослужіння через відсутність свого приміщення, до моменту спорудження храму (який зараз вже котрий рік поспіль функціонує в центрі міста на бульварі Лесі Українки).

Сьогодні ж прихожани та священнослужителі Благовіщенської Церкви переконані, що Благовіщенська Церква споконвіків належала РПЦ Московського патріархату і не визнають ніяких документів та свідчень очевидців подій початку 90-их років минулого століття. Розуміючи біль і переживання людей переважно похилого віку за Церкву, до якої вони ходили ще маленькими зі своїми батьками, напрошується питання: яке відношення міг мати Московський Патріархат до Галичини у XVI столітті? Так чи інакше, але греко-католицька громада не бажаючи створювати конфлікту серед християн у своєму зверненні до міської влади (понад 600 підписів), просить для православної громади виділити земельну ділянку та посприяти у виготовленні технічної, проектно-кошторисної документації та будівництві церкви.

Автор: Віталій ВАНДИЧ, депутат Коломийської міської ради для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі