Й.ТОДОРІВ: Ці нагороди — заслуга всієї організації

Цьогоріч минуло двадцять років, як Радянський Союз вивів свої війська з Афганістану. Проте для тих, хто там воював, чиї юні долі потрапили в страшне горнило війни, цей період життя до найдрібніших деталей назавжди закарбувався в пам’яті. Тому й нині, як і тоді, в чужій гірській країні, воїни-афганці знають ціну справжньої дружби й уміють у відповідальний момент прийти на допомогу.

Свідченням цього є діяльність Коломийської міськрайонної організації Української спілки ветеранів Афганістану, якою керує Йосип Тодорів. Про добрі справи цієї організації слава докотилась аж до Києва. І ось нещодавно Указом Президента України В. Ющенка, за вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового обов’язку, вирішення питань соціального захисту та реабілітації ветеранів війни, патріотичне виховання молоді та з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав і Дня захисника Вітчизни, двох коломиян-афганців нагороджено орденами. Так, голову міськрайонної організації ветеранів Афганістану Йосипа Тодоріва відзначено орденом Богдана Хмельницького третього ступеня, а члена організації Ярослава Стадника — орденом "За мужність" третього ступеня. А ще на початку лютого владика Іоанн, за дорученням Патріарха Київського і всієї Руси-України УПЦ КП Філарета нагородив Йосипа Тодоріва орденом Володимира Великого третього ступеня.

Отож, Коломийську організацію УСВА визнано однією з найкращих в Україні. Детальніше про її діяльність ми вирішили довідатися в голови організації Йосипа Тодоріва.

— Організацію започатковано ще на "Сільмаші", — розповідає пан Тодорів. — Згодом заводська об’єдналася з районною і з 2002 року мене обрано її головою. Нині в нашій організації налічується майже 390 членів, сюди входять учасники бойових дій в Афганістані, а також у Чехії та Сирії, родини загиблих воїнів. Сумно констатувати, але за 20 років з нашої організації відійшло майже 30 осіб, які були учасниками бойових дій. Тому хочу схилити голову перед їхньою доброю пам’яттю...

Наша організація постійно піклується про родини загиблих афганців й інвалідів війни. Чималу роботу виконано щодо встановлення цим категоріям телефонів, проведення газифікації, приладів опалення. Безумовно, все це вдалося зробити завдяки підтримці районної та міської влади.

Сприяємо членам організації в лікуванні. Так, у Києві є шпиталь "Лісова поляна", де поправляють здоров’я учасники бойових дій, інваліди, а також батьки загиблих воїнів. Завдяки добрій співпраці нашої організації з головним лікарем шпиталю є можливість щороку оздоровлювати від 40 до 60 осіб. Маємо підтримку від головного лікаря ЦРЛ Ірини Садов’як, її заступника Віктора Бойка, відчуваємо постійну допомогу, зокрема, в придбанні ліків від завідувача поліклініки Василя Козового. Принагідно хочу згадати районний і міський соцзабези, які допомагають нам у виділенні путівок на лікування. Коли вже мова зайшла про соціальний захист, зазначу, що нам вдалося домогтися з головних архівів Санкт-Петербурга й Подольська підтвердження про серйозні захворювання членів нашої організації, завдяки чому вони мають змогу отримувати пенсійне забезпечення. Також через архіви вдалося розшукати підтвердження про нагороди, які були видані нашим хлопцям у Афгані.

Велику увагу приділяємо патріотичному вихованню молоді, зокрема, до 20-річчя виводу військ з Афганістану було проведено низку важливих заходів. Воїни зустрічалися з учнями, студентами, було понад тридцять виїздів у населені пункти Коломийщини, ми також відвідали могили наших товаришів. Традиційно провели волейбольний турнір на честь нашого краянина Володимира Палагіцького. Адже наша організація має спортивну команду, яка на обласних турнірах воїнів-афганців уже більш як десять років посідає призові місця з різних видів спорту. Так, позаторік команда здобула перше загальне місце з п’яти видів спорту між силовими структурами й державними установами.

А ще маємо художній вокальний колектив "Афганець", солістами якого є Ігор Сімчук і Анатолій Нейла.

Час іде швидко й наші побратими, на жаль, відходять у вічність. Тому спілка допомагає в організації похоронів, підсобляє коштами. Ми також подбали про встановлення меморіальних плит на школах, де вчились юнаки, які не повернулися з Афгану. В районі є декілька вулиць, які носять імена загиблих воїнів.

Спілчани відвідують виправну колонію №41, що в Товмачику, зустрічаються з воїнами-афганцями, яких сюди закинула доля. Завдяки нашим клопотанням вдалося достроково звільнити 11 осіб. Проводимо в колонії концерти, надаємо допомогу.

Зараз працюємо над організацією музею пам’яті не лише воїнів-афганців, але й людей, які боролися за волю України, і є для нас прикладом. Відрадно, що привели в належний стан офіс організації, створили зручні умови для праці, зокрема, маємо комп’ютерну мережу.

Коломийська спілка тісно співпрацює з "Бойовим братством без кордонів" у Росії, яким командує губернатор Московської області, генерал-полковник Всеволод Громов. Також дружимо з організаціями з Прибалтики, Білорусі, Казахстану. На відміну від політиків, нам немає що ділити, бо спільні спогади про той час залишаться з нами назавжди.

Пишаємося також меморіалом, який спілчани звели в Коломиї на розі вулиць Січових стрільців і Чайковського. Щиро дякую всім своїм побратимам, які тут трудилися, які й досі докладають зусиль, щоб це місце було в належному стані, щоб кожен перехожий, ідучи повз нього, пом’янув світлу пам’ять безневинних жертв, які загинули на чужині. Тому через "Вільний голос" хочу відзначити добру роботу членів правління організації, а їх є тринадцять осіб, ревізійної комісії (три особи), а також тих, хто в повному розумінні слова, вклав своє здоров’я при побудові меморіалу: це Василь Деренюк, Василь Пона, Михайло Іванюк, Анатолій Родюк, Михайло Бортник і багато інших воїнів. Адже в цих орденах, якими нас нагородили, є й їхня заслуга. Взагалі, вважаю, що ці нагороди належать усій Коломийській спілці.

Автор: Оксана КРОХМАЛЮК, Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі