Пам'ятник ШЕВЧЕНКОВІ у Празі - символ Свободи

В Празі 25 березня відбулося урочисте відкриття пам'ятника Т.Г.ШЕВЧЕНКУ. В святкових заходах взяли участь: Президент України В.ЮЩЕНКО з дружиною, мер району Прага-5 Мілан ЯНЧИК, представники української громади в Чехії, громадяни України, які працюють в Чеській Республіці, а також чехи, яких зацікавила подія.

Пам’ятник посвятив настоятель греко-католицького храму св. Климентія о. Василь СЛИВОЦЬКИЙ.

Звучали українські пісні у виконанні хору, які підтримувала громада. Президент України Віктор ЮЩЕНКО виступив з промовою. Він, подякував місцеві владі за допомогу у спорудженні та відкритті пам’ятника генієві українського народу. Далі Віктор ЮЩЕНКО, сказав: "Сьогодні - день, який увійде в історію. У Златій Празі, у найсокровеннішому серці Європи, постає пам'ятник Тарасові ШЕВЧЕНКУ. Це - поет Свободи. Дух України… На світлій Празькій землі постає символ Твого життя, Твоєї діяльної національної, інтелектуальної і культурної присутності. Поява Українських і Шевченкових знаків по всьому світові - це не буденні з'яви. Це - світова шана до України, яку приймаємо із взаємною повагою і вдячністю. Це - живий процес, який свідчить про широту нашого світового життя і його вагу для інших народів. Пам'ятник Шевченкові у Празі - це символ Свободи. Нашої свободи і свободи чеської. Бо їх джерелом було і є це вічне місто. Прага не раз була названою колискою нашою свободи. Я вірю, що це місце, де відкрито пам'ятник Шевченкові, буде знаковим для всього світового українства. Я вірю, що це місце буде шанованим серед наших чеських братів. ШЕВЧЕНКО навічно пов'язаний з чеською душею. Він - побратим велетнів чеського відродження Павела ШАФАРИКА, Яна КОЛЛАРА та Вацлава ГАНКИ. Одну з найвидатніших своїх поем Шевченко присвятив національному героєві Чехії Янові ГУСУ. Його слово торкнулося, обняло чеське серце.

Коли в 1876 році Російська імперія заборонила українську мову й літературу, саме у Празі вийшло перше повне й нецензуроване видання ШЕВЧЕНКОВОГО "Кобзаря". Коли Шевченко був заборонений в Україні, тут його перекладав видатний чеський поет, великий прихильник України Йозеф ФРІЧ. Тарас ШЕВЧЕНКО відсьогодні на чеській землі - в країні, в якій не був за життя, але яку любив і до якої назавжди прийшов Його образ…

Це - не просто пам'ятник. Тут - символічний центр наших тисячолітніх взаємин, нашої культурної взаємопов'язаності і майбутнього співжиття. Ми - близькі і рідні народи, чия душа - європейська, чия душа живе свободою, чия душа є запереченням будь-яких імперій.

Нас єднає безліч зв'язків. В Україні, у центрі Ужгорода встановлено пам'ятник Великому Президентові Томашу Гарику МАСАРИКУ, який стояв біля витоків наших міждержавних взаємин. У Києві увічнено пам'ять Ярослава ГАШЕКА. У часи боротьби ми завжди давали прихисток один одному. Під час Першої світової війни Київ став центром чеського національного руху, саме в Україні формувалися Чехо-Словацькі легіони. У легендарному, історичному українському місті Зборів боролися ваші герої - сини Чехії і Словаччини.

Після окупації Української Народної Республіки Чехія прийняла десятки тисяч учасників боротьби за незалежність України, її державних діячів, письменників, митців та науковців. Інтелектуальний цвіт нашої нації став поруч із Чеським народом у 1968 році. Україна першою у світі визнала незалежність Чеської Республіки у 1993 році. Ви підтримали нас у Помаранчевій революції. Традиція солідарності - це наша суть.

Вацлав ГАВЕЛ, виступаючи у 1997 року в Київському університеті сказав, що Україна - це "країна цілковито європейська не тільки географічно, а й усією своєю довгою історією і шкалою цінностей, про належність до яких вона сьогодні щораз чіткіше заявляє".

Свято супроводжувала весняна погода, світило сонечко. Панувала святкова атмосфера. Присутні українці, немов перенеслись на рідну землю. До пам'ятника лягло багато квітів, всі фотографувались і раділи, що в старовинній Празі, яка так далеко від рідної землі, в якій безліч історичних пам’яток – відтепер ще й "оселився" славетний український Кобзар - Т.Г.ШЕВЧЕНКО.

Автор: Іван ГЛУШМАН
Джерело: UKRGAZETA.cz
Обговорити на форумі