Концесії вирушили в дорогу

Наприкінці минулого тижня парламент прийняв закон, який передбачає механізм будівництва доріг в концесію: відшкодування інвестицій шляхом запровадження плати за користування трасами. Учасники ринку очікують, що документ дозволить залучити в українські проекти іноземні компанії, котрі відмовлялися брати участь у будівництві магістралей з-за відсутності гарантій компенсації з боку держави.

У четвер ввечері парламент прийняв у другому читанні зміни до закону Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг. За законопроект проголосували 252 депутати. Документ передбачає відшкодування концесіонерам інвестицій шляхом запровадження плати за проїзд, доступ та експлуатацію об'єктів дорожнього сервісу та пришляхової інфраструктури. Максимальний та мінімальний розміри плати за користування концесійний магістралями визначає Кабінет міністрів України. Обов'язковою умовою для інвестора є будівництво або реконструкція об'єкту концесійної угоди. У законі також збережена норма про необхідність наявності безкоштовної дороги – альтернативи платній трасі.

У редакції, підготовлений до першого читання, законопроект передбачав можливість передачі державних чи муніципальних доріг концессіонеру у платне і термінове користування на строк від 10 до 50 років. Принципова відмінність нової редакції закону – посилення контролю уряду за концесійній діяльністю, а також гарантія госконпенсаціі збиткових і нізкорентабельних проектів. Держава гарантує інвестору певну інтенсивність руху по новій магістралі або компенсацію збитків у разі невідповідності траси належному рівні. "В Україні до сих пір не реалізовано жодного концесійного проекту саме з цієї причини: інвестори не були впевнені, що зможуть повернути кошти, вкладені в будівництво дороги, у випадку більш низької інтенсивності руху по ній у порівнянні з розрахунковою", – прокоментував ситуацію агентству Інтерфакс-Україна директор компанії Альтком Ігор КАРНАКОВ.

Керівник Укравтодору Вадим ГУРЖОС нагадав, що перший закон про концесії на автомобільні дороги був прийнятий ще в 1999 році: "Тоді він готувався поспіхом і передбачав тільки одну модель концесії – повернення коштів концессіонеру тільки за рахунок прямої плати за проїзд". "Але з огляду на платоспроможність в Україні, окупність таких проектів розтяглася б на строк до 30 років. Це невигідно", – відзначив генеральний директор КП Київавтодор Георгій ГЛИНСЬКИЙ.

За словами пана ГУРЖОСА, новий закон передбачає можливість будь-якої концесійної моделі, у тому числі поширену в Европі експлуатаційну модель концесії, коли інвестор вкладає кошти в проектування, фінансує будівництво дороги, експлуатує її, а держава протягом договірного терміну (близько 25 років) повертає йому вкладені кошти. Саме цей механізм дозволить побудувати нові автотраси в Україні – більшість існуючих магістралей (загальна довжина – 170 тис км) будувалися в 50-70-ті роки: тоді передбачалися менші обсяги вантажопотоків. "Крім того, із-за відсутності коштів у бюджеті вже пропущено від двох до чотирьох капітальних ремонтів окремих доріг", – підкреслив Вадим ГУРЖОС.

У разі підписання закону Президентом стане можливою реалізація проекти кільцевої дороги навколо Києва, за якою транзитні вантажопотоки будуть направлятися із Західної Европи в Азію, а також магістралі Львів-Краковець – найкоротшою дороги з Західної Европи до Києва. Крім того, може початися будівництво автомобільного тунелю під Дніпром, який з'єднає площу Перемоги і район станції метро Лівобережна (зараз про це ведуться переговори з ЕБРР), зазначив Георгій ГЛИНСЬКИЙ. У серпні Міністр транспорту та зв'язку Йосип ВІНСЬКИЙ заявляв, що в найближчій перспективі можна говорити про передачу в концесію лише трьох трас загальнодержавного значення – Харків-Щербаківка, Одеса-Рені та кільцевої дороги навколо Києва.

Джерело: www.kommersant.ua
Переклад: Михайло ТЕРЕЩЕНКО, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі