2008 року в економіці нічого не зроблено

"Підводити підсумки року? Нема про що говорити. Адже нічого не зроблено", — відповів агенції ІМК директор економічних програм Центру РАЗУМКОВА, коли вони домовлялися про зустріч. Проте, розмова відбулася. Малооптимістичною, але правдивою.

— "Зараз непросто, а далі буде ще гірше. З Новим роком громадяни, затягніть ремені", — поздоровляють нас політики з різних таборів. Ви згодні з тим, що 2009 рік стане роком економії?
Вимушеної економії, я б сказав. Поясню чому. Будь-який хороший господар свої доходи і витрати планує. Адже навряд чи ви або я підемо просаджувати тільки що отриману зарплату в один вечір, правда? А ось в країні у нас вийшло так, що влада ресурс не розрахувала, а зараз економити повинні всі ми. Ось вам і вимушена економія.

— Чому Україна серед країн, що постраждали від кризи найбільше?
Тому що в усіх країнах відразу були створені координаційні ради або координаційні центри для боротьби з кризою. Причому створені вони були на найвищому рівні, а їх рішення були обов’язкові для виконання. І центри ці у всьому світі концентрують фінанси, повноваження і ресурси. Так, вони іноді помиляються, потім свої помилки виправляють, але робота не зупиняється. А у нас нічого не роблять. Бояться, чи що?

— А якщо серйозно говорити?
А якщо серйозно, то наша влада не створює стимулу для економічного розвитку, для того, щоб ми заробляли, щоб багатим в Україні було бути не ганебно, а почесно. По суті, після президентських виборів я не можу, на жаль, пригадати роки, або навіть періоду, коли влада була б стурбована економічними проблемами і вживанням заходів, законів, впровадженням різних інструментів для посилення стимулів самозайнятості і зростання доходів людей.

— Напередодні президентських виборів провідні гравці активно борються за владу, але ж рано чи пізно це закінчиться...
Так рано чи пізно? Влада у нас безвідповідальна. Про яку відповідальність влади ми можемо говорити, якщо вже три роки питання економічної політики знаходяться десь на задвірках, а основні інтереси і ресурси зосереджені на боротьбі за повноваження. Тому і трикутник "повноваження-відповідальність-ресурси" у нас повністю розбалансований, хоча повинен бути рівностороннім. І, що характерно, я абсолютно не бачу аргументів для того, щоб він запрацював.

Тому що немає об’єктивної необхідності щось міняти ні у владному трикутнику, ні в особистих відносинах політиків. Наприклад, завтра вибори — не важливо, президентські чи парламентські. І що? БЮТ отримує 30%, "регіони" — 30%, і 30% — інші. Ну, поміняються нинішні лідери місцями, і що? Рокіровка — будь ласка. Але суті і принципів це не змінить. Чому ж тоді в 2009 році все повинно бути не так, як в 2008?

— Але не буває так, щоб був суцільний негатив. Позитивні моменти в економіці країни у 2008 році були. Що найважливіше?
Щодо позитиву ситуація досить складна. Але шанси реалізувати потенціал є. Дуже важливо налагодити відносин з МВФ. І мова навіть не про кредит, оскільки виділена нам сума не дуже велика. Кредит МВФ — якийсь дуже важливий символ, що показав, що Україна користується увагою з боку міжнародного співтовариства. Принцип тут такий: якщо МВФ дав гроші, значить, іноземний капітал теж прийде. Щонайменше, ймовірність дуже висока. Таким чином, співпраця з МВФ дає хороші основи для макростабілізації.

Інша справа, насилу віриться в те, що ми свої зобов’язання виконуватимемо. Ви пам’ятаєте, що договір припускає публічну звітність за стан тих чи інших секторів економіки. Наприклад, Нафтогаз щомісячно повинен надавати інформацію про свої грошові потоки і виконання боргових зобов’язань. Ви собі таку ситуацію уявляєте? В тому і справа. Проте, підкреслюю, при всьому цьому, відносини з МВФ — важливий контрольно-підштовхуючий чинник для України.

Другий позитивний момент — Євро-2012. Так-так, я розумію, що це вже набило оскому, але і розвиток інфраструктури, і будівництво доріг, готелів і обслуговування — це дуже важливо. Для нас. Але за існуючою традицією, якщо перевіряти буде зовнішній споживач, то якість робіт буде зовсім іншою.

— Названі вами події дуже важливі, але же вони підстьогують ситуацію ззовні. А що, внутрішніх стимулів для розвитку економіки не існує?
Але ж наші предки були дуже мудрими людьми. Коли вони зрозуміли, що самі між собою не можуть домовитися, вони запросили до управління державою варягів. Я боюся, що зараз ситуація повторюється. Звичайно, це неконституційно, звичайно, політично такого рішення ніхто не прийме, і існує тисяча аргументів проти. Але поки що виходить так, що зовнішні стимули для розвитку нашої економіки дуже важливі. Надзвичайно важливі.

Автор: Соломон ЛІБЕРМАН, www.KOLOMYYA.org
Джерело: ІМК
Обговорити на форумі