Чого чекають депутати-самооборонці від 2009 року

Як відомо, йдучи,старий рік забирає із собою всі негаразди, а новий - неодмінно приносить нові сподівання, надії та мрії. Тож ми поцікавилися у народних депутатів, чого вони чекають він нового 2009 року і чим здивував їх старий 2008 рік.

Володимир СТРЕТОВИЧ (на фото): Найбільше вкарбувалося в пам'ять - відзначення 75-ї річниці Голодомору, яке пройшло в такій духовно піднесеній обстановці, що повернуло український етнос до розуміння, хто ми і звідки.

Щодо майбутнього року, то я тут не можу бути оптимістичним, знаючи дуже багато, що відбувається в світі. Тому сьогодні мушу тільки просити і закликати всіх співвітчизників до солідарності, до допомоги тим, хто потребує цієї допомоги, до піклування про тих, хто сьогодні не може собі заробити. Якщо ми солідаризуємось і суспільство проникнеться принципом солідарності з усіма, хто в нашій державі живе, ми успішно пройдемо цей кризовий період.

На превеликий жаль попередні 17 років нас виховували на принципах не любові, а боротьби, змагання, за те, хто більше заробить, хто більше вкраде, хто більше збагатіє і це не всиляє в мене надію, що ми зможемо успішно подолати кризовий період. Але я прошу Бога про те, аби він наслав благовість на всю українську людність і ми з честю вийдемо з цього випробування.

Юрій ГРИМЧАК: Найбільше запам'яталися повітряні кульки Партії регіонів, які прикрашали залу ВР цілий місяць. Коли вони не зрозуміло що вимагали, а потім проголосували за те, що було записано в коаліційній угоді між БЮТ на НУНС. Я ніколи не думав, що парламент може бути таким веселим. На мій погляд він має працювати, а не кульки запускати.

Сподіваюсь, що в наступному році все буде добре, парламент буде працювати, ми будемо приймати закони і виведемо країну з цієї кризи, як з політичної, так і з економічної.

Володимир МАРУЩЕНКО: Однією з приємних подій, яка мала місце минулого року це був молитовний сніданок у президента Литви, на який я був запрошений. На цьому сніданку мене вразила сама атмосфера. Люди різні, з різних країн, але відчувалось тепло один до одного, і було не лише приємно спілкуватися, але й було приємно бути там. Після цієї зустрічі я поїхав додому наповнений новими гарними сподіваннями.

А найбільшим розчаруванням минулого року було те, що мої надії не виправдалися, що в Україні зміниться ситуація на краще. Конфлікт між президентом і прем'єром, непрацюючий парламент створював досить гнітючу внутрішню атмосферу. Наша еліта не знайшла мудрості, не визначила головних для себе пріоритетів і продовжувала займатися поїданням один одного.

Я дуже сподіваюсь, що в наступному 2009 році ми зможемо утримувати коаліцію, аби забезпечити роботу ВР. Якщо ми це зробимо, то я буду вважати, що 2009 рік ми прожити недарма, але якщо нас розведуть по кутках, то надії все буде менше і менше.

Олег НОВІКОВ: Найбільш за все запам'яталися події вересня цього року - дії наших колег по фракції НУ-НС. Потім довга спікеріада. І це, мабуть, було великим моїм, як починаючого політика, політичним розчаруванням. Як виявилося, люди можуть настільки не цінувати свої виборців, настільки можуть бути байдужими до країни, що політичні амбіції стають для них більш головним, ніж воля людей, які їх обирали.

Потім великим шоком стала криза, яка, вразивши найбільш потужні країни, прийшла до нас. Тому, до слова хочу розповісти маленький анекдот: "Летить Криза над США - банки повалені, домівки покинуті, заводу стоять... Добре, каже, я попрацював... Летить над Європою... безробітні, будмайданчики порожні... каже - тут в мене теж удалося... Летить над Україною: повна розруха... Криза в розпачі - ого, а хто це з вами таке зробив?"

Що ж до наступного року, то не треба зневірюватися, не треба вдаватися до крайніх заходів, панікувати. Все буде нормально. Життя - налагодиться, бо є в житті, і білі, і чорні смуги. Ми ще всі молоді і країна молода, тому є над чим працювати, головне, - не зраджувати інтереси своїх однодумців, своїх колег, своїх родин, свої дітей і все буде нормально.

Геннадій МОСКАЛЬ: Скажу так - був поганий, а наступний буде ще гірший. Дійсно, рік, що минає запам'ятався чварами, розборами у вищих ешелонах влади, відсутності всякої національної ідеї і здорового глузду. А наступний рік, рік, в якому розпочнеться президентська кампанія, думаю, що нічого кращого не принесе.

А найяскравіше враження в мене залишилося від того, коли нас хотів наш рідний президент розпустити.

Джерело: Антикримінальний вибір
Обговорити на форумі