друкувати
Миколай ходить, кризу за ніс водить
Коломия ВЕБ Портал | Новини та події | 2008-12-18 12:42:08
Завтра — улюблене свято не тільки дітвори, але й дорослих. Малеча очікує цього дня дива, а дорослі почуваються чарівниками, здатними виконати будь-яку дитячу мрію. Цьогоріч на шляху дитячих мрій і дорослих можливостей стала невблаганна і сліпа криза. Як вплине вона на вміст мішка Святого Миколая?
Тетяна, мати 10-річної Олі й 3-річного Олега:
— Цьогорічний Миколай буде скромніший, ніж торік. Наш тато працював у Івано-Франківську на будовах, непогано заробляв. Останні два місяці масово повертаються додому будівельники, які працювали в Києві, за кордоном. Там скоротився обсяг житлового будівництва, люди втратили роботу, тож повернулись і намагаються якось влаштуватися вдома. Вони ладні працювати й за менші гроші, лиш би мати роботу. Тому заробітки впали. Я тимчасово не працюю, чоловічих грошей стає усе менше. Діти у листах до Миколая просили ніби й небагато: для Олі нову сукенку й ляльку, для Олега — іграшковий джип на пульті. Але мабуть обійдемося тільки сукенкою і дешевим автомобілем.
Андрій, тато двох дівчаток семи і двох рочків:
— Почуваюся якимось нездарою і невдахою, бо вперше в житті не можу подарувати своїм дітям свято. Я — дрібний підприємець, виробляю меблі. Усі кошти вклав у матеріали, бо вони дорожчають щодня. Готовою продукцією закладено увесь склад, навіть одна кімната в хаті. І вже місяць абсолютно нема збуту! Ті гроші, які ми відклали, поволі закінчуються, а попереду — свята... Але щастя, що маємо батьків. Вони допоможуть і харчами, і грошима. Хоча й незручно почуватись утриманцем, але дуже не хочеться, щоб діти не відчули свята. Та й хочуть вони не аж так багато: старша — навушники, нову комп’ютерну гру, а менша — цюці...
Ігор, тато 14-літнього Ростика:
— Миколай у нашій сім’ї — це святе! Навіть якби я був голий і босий, я би знайшов можливість організувати для своїх рідних свято. Я взагалі не розумію, чому всі нарікають, мовляв, криза перекрила повітря. Хто має голову на плечах і руки, які ростуть звідки треба, ніколи не пропаде. До мого сина Миколай прибуде із замовленим комп’ютером — я відкладав на це гроші увесь рік. Звичайно, можна списати усе на кризу і сказати дитині — не забагай! Але по собі знаю — незреалізовані дитячі мрії призводять до комплексів і невпевненості у дорослому віці. Знаєте, наші діти ще встигнуть пізнати життя без прикрас, Тож нехай хоч у дитинстві їхня віра в чудеса справджується...
Обговорити на форумі