Синдром білочки, або Як вигодувати дитину з державною допомогою

Неохота полемізувати, але схоже, що більшість українців дедалі частіше почувають себе, наче білочки з реклами "Nuts" – так багато горішків, чи то грошей нам передбачено державою на соціальну підтримку, що аж остовпіти можна. Візьмемо хоча б допомогу по догляду за дитиною до трирічного віку. Хто б сумнівався, що наше материнство не захищене, адже передбаченої компенсації для тих, які виховують малят і не можуть у цей час працювати, мало б вистачити на найнеобхідніше. Авжеж, такими статками навіть у деяких європейських країнах не можуть похвалитися.

Щасливі коломийські мамусі, як і всі в нашій державі, раз на півроку збирають найрізноманітніші довідки й звертаються до відповідної служби для призначення їм державної допомоги. Після оформлення всіх документів на їхні рахунки щомісяця надходить біля ста тридцяти гривень щомісяця. Що це? Держава платить спочатку аванс, а решту пізніше? Але ні до закінчення декретної відпустки, ні після неї решти ніхто не бачить. Тому що саме так Верховна Рада дбає про своїх громадян, саме стільки потрібно грошей, щоб купити одяг, їжу для малюка.

Куди мала би звернутися обдурена жінка? Звичайно, в суд. Але, на жаль, рівень нашої правової освіти занизький, та й, зрештою, чому кожен повинен скрупульозно досліджувати законодавство замість того, щоб виховувати дитину.

Як розповіли в управлінні праці та соціального захисту Коломийського району Івано-Франківської області, така ситуація виникла через неспівпадіння двох законів. Закон України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" № 2811–ХІІ від 21 листопада 1992 р. зазначає, що допомогу надають у розмірі різниці між прожитковим мінімумом та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн. А от Закон "Про державний бюджет" твердить, до розрахунків беруть від 1 січня 2008 р. тільки 50% прожиткового мінімуму, від 1 січня 2009 – 70%, аж від 1 січня 2010 –100%. А коли враховувати, що верховенство має Закон про бюджет, то управління змушене користуватися ним, і грошей виділяють відповідно до цього, тому люди отримують менше. Правда, найвищий орган судової влади нещодавно визнав Закон про бюджет неконституційним і призупинив його дію, але це не впливає на кількість надходжень з Києва. Загалом на 1 грудня тут зареєстровано 3212 одержувачів, яким за місяць заплатили 5608,2 тис. грн.

Тепер постає питання: з ким судитися? Управління соцзахисту отримало вже аж… одну позовну заяву, справу ще розглядають. Але не все однозначно – напевно, так запросто обдурювати населення місцеве управління не може, адже все ж їх перевіряють різні контролюючі органи. Тоді стає навіть цікаво, чи можуть громадяни з допомогою суду нарешті змусити працювати народних обранців, які чомусь завжди забувають про такі дрібниці в багатьох законах.

Автор: Оксана ПАЛІЙ, www.KOLOMYYA.org
Обговорити на форумі