Горить при дорозі калина

Одному з коломийських поетів, Івану Стефураку, виповнилося 60 років. Він працював від 1974 року на різних посадах у банківських установах. Був директором банку "Національний кредит". У вільний від роботи час брався за перо – писав вірші. Пан Стефурак автор десяти поетичних збірок.

Зокрема, заслуговує на увагу підсумкова десята книжка "Ключі Великого Ключева". Це, по суті, вибрані твори, що викликають роздуми про людину, її світ, про природу, гармонію з людською душею. Про це написала у своєму відгуку відомий критик із Тернополя Т.Дігай: "Композиційний лад книги особливий, поет артистично творить кожну мить духовної реальності, інтуїтивно відчуває коріння природного проростання слова у своїй душі…". Стилізація, притаманна деяким віршам, створює відповідний настрій, змушує резонувати наші душі з його поезією (журнал "Дзвін", №7, 2008 р.).

Квіти біля криниці –
Жовті мої зірниці.
Очі ранньої осені,
Очі, стишені росами.
Що ви, згоряючі, просите,
Що ви казати хочете?
Може, ви з ранньої просині
Надії мої сполошені,
Може, ви з пізньої ночі –
Схлипом далеким дівочим.
Квіти біля криниці,
Хто ви такі, зірниці?

Це римований вірш, що, на мій погляд, краще вдається авторові, ніж неримований. Він ліричний, пісенний, легко сприймається. Ось невеличка поезія із чотирьох рядків:

Любов моя – ріка гірська у повені,
Любов моя – то буря у степу.
Стою стеблиною просонцений і зболений,
Чи відстою любов свою сліпу?

Цікаво, що в Івана Стефурака немає віршів на соціальну тематику, його не хвилює політика, відсутня критика…. Він наче над проблемами, не звертає уваги на суперечності часу, намагається бачити світ і сприймати все в ньому по-філософськи, слухати мудрі думки Сократа ("У кожній людині є сонце"… Тільки не треба його гасити").

Творчість Івана Стефурака відзначили літературною премією "Благовіст". Він зумів, працюючи в непоетичній банківській установі, зберегти поетичне осягнення життя. Отже, Всевишній обдарував уродженця Великого Ключева таким талантом…

Нам, читачам, залишається очікувати творів поета. Хочеться бачити на полицях магазинів, у бібліотеках його нові книжки. А ще сподіватися, що відділи культури міста та району організовуватимуть ювілейні вечори особистостей, які прославляють Коломийщину.

Джерело: Василь Ніньовський "Коломийський вісник"
Обговорити на форумі