Виконали обов'язок з честю

17 вересня ми вшановуватимемо працівників цивільного захисту. У цей день — їхнє професійне свято. І це ще одна нагода не просто згадати про нелегку службу цих мужніх чоловіків, а й подякувати їм за героїзм та самовідданість у випробуванні повінню. Адже саме вони були одними з перших, хто прийшов на допомогу потерпілим.

Розповідає заступник начальника СДПЧ-8, старший лейтенант служби цивільного захисту Михайло ЛАЗАРЕНКО:

— Перший телефонний сигнал ми отримали 24 липня із Нижнього Вербіжа, десь біля третьої пообіді. Мешканці кутка Випханка просили про допомогу: там розмило дорогу і зо тридцять дворів опинились у водяній облозі. Під моїм керівництвом на пожежному автомобілі виїхало друге відділення у складі командира відділення Ігоря Яковенчука, пожежного Володимира Козарука, водія Андрія Микитюка, еменесника Василя Олексюка.

Перш ніж переїхати автомобілем на другий берег, рятувальники вбрід перевірили рівень води на затопленій дорозі, мотузками означили переправу. І ось потужний "ЗіЛ" рушив, кремсаючи бампером бурхливий потік. Об’їжджали кожен двір, з’ясовуючи, де ще залишилися люди. Ледь не проминули недобудований будиночок, непримітний за кущами верболозу, біля русла Сопівки. Радше інтуїція підказала, що там хтось може бути. І справді, в хатині на ліжку безпомічно лежав чоловік, з острахом дивився, як прибуває в домівці вода.

— Назвався Василем, казав, що у нього хворі ноги, мав лягати до Івано-Франківська на операцію, — пригадує Михайло Лазаренко. — Ми його винесли на руках до "пожежної", а відтак передали "швидкій". Із цього кутка ми також евакуювали вагітну жінку, двох дівчат та ще одного чоловіка. Човном переправили п’ятьох людей.

Не зогледілись, як і стемніло. А перепочити не довелося. Біля другої ночі сигнал тривоги надійшов уже із дачного масиву в Нижньому Вербіжі. Звідси рятувальники вивезли вагітну, двох дітей з матір’ю, чоловіка з собакою та ще двох його друзів, які приїхали гостювати на "жигулях" — авто витягнули аж на асфальт.

Удосвіта допомоги потребували мешканці села Семаківці, які самотужки намагалися врятуватися на бортовому "ЗіЛі". Вантажівка застрягла метрів за триста від дороги. Важко навіть уявити розпач 25 бідолашних людей, які опинилися заручниками водної стихії. З-поміж них було троє дітей, найменшенькій — лише два рочки.

— Усього за півсотні метрів від вантажівки застряг пожежний автомобіль, — пригадує подробиці того світанку Михайло Лазаренко. — Тільки з допомогою трактора вдалося врятувати людей.

Усього за першу добу лише працівниками цього відділення було врятовано 72 особи, з них трьох вагітних, п’ятьох дітей, шістьох лежачих хворих. А загалом під час повені силами Коломийського райвідділу ГУ МНС евакуйовано понад 1200 людей.

Вода почала спадати, але напруга в роботі працівників служби цивільного захисту не зменшилася.

— По Коломийському району, — підсумовує розмову Михайло Лазаренко, — силами нашого підрозділу викачано воду з-понад 2,5 тисячі криниць, з-понад сто підвалів, очищено від намулу біля тридцяти дворів. Працювали без вихідних. Де лопатами, вилами, де вручну, й усі без винятку — як начальницький, так і рядовий склад. Районна влада та Міністерство з питань надзвичайних ситуацій гідно пошанували нашу працю. Кращим із кращих було вручено почесні грамоти. Зокрема, серед нагороджених — пожежний Володимир Козарук та командир відділення Ігор Яковенчук. Користуючись нагодою, я б хотів привітати всіх працівників служби цивільного захисту зі святом, а особливо — друге відділення. З такими хлопцями хоч у бій, хоч у розвідку, — не підведуть. Свій обов’язок вони виконують з честю.

Автор: Вікторія КОХАН, "Вільний голос"
Обговорити на форумі