По сліду невидимого ворога

У більшості населення санітарна служба асоціюється з вивозом сміття, виловом бродячих псів, прорваною каналізацією, відстеженням неякісної ковбаси на ринку тощо. Однак, сфера діяльності працівників санепідстанції дещо інша. Наш співбесідник — головний державний санітарний лікар району депутат районної ради Михайло Микитюк (на фото).

Закінчив медико-профілактичний факультет Львівського медуніверситету за спеціальністю лікар-гігієніст, епідеміолог. Працював у Рожнятівській санепідемстанції. Відтак був обраний головою рідної Пилипівської сільради. З 2000 року — головний лікар міськрайонної санепідстанції.

— Наша служба супроводжує людину від народження до смерті, — пояснює Михайло Микитюк, — від попередження й виявлення внутрішньолікарняних інфекцій у пологових будинках — і до контролю санітарного стану моргу й кладовища. Іншими словами, ми забезпечуємо державний нагляд за дотриманням Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", тобто ми попереджуємо виникнення загрози для життя і здоров'я людей. Де тільки виникають спалахи епідемії, там перша на місці — санітарна служба. Ми працюємо з невидимим ворогом — у цьому складність: його треба вистежити й ліквідувати. З роками роботи додається — за останні десятиліття виявлено понад 30 нових високопатогенних захворювань та майже сім мільйонів речовин хімічного й біологічного походження, що шкодять здоров'ю людини.

— Пане Михайле, конкретизуйте сферу вашої діяльності.

— Ми інспектуємо об'єкти епідемічного ризику: централізовані й локальні водопроводи, школи, садочки, оздоровчі заклади; об’єкти харчової й переробної промисловості та побутового обслуговування, ФАПи, амбулаторії, поліклініки, лікарні, об'єкти агропрому та промисловості. В загальній кількості у полі нашого нагляду знаходиться 1624 об'єкти.

— Чи були за останній час якісь локальні спалахи епідемії?

— За останні роки епідситуація благополучна. Не спостерігалося спалаху інфекційних захворювань. На Коломийщині останній випадок стався ще у 2002 році — в Підгайчиках на весіллі. До речі, найчастіше інфекція "гуляє" на весіллях. Цей процес важко контролювати. Адже до приготування страв люди часто беруться без дотримання правил гігієни. Найбільший ризик — у залах, які орендують під весілля. Тому ми дали приписи усім сільським головам, щоби нас інформували про наявність у їхніх селах кухарів. Ми таких кухарів збираємо, обстежуємо, навчаємо. Кожна практикуюча кухарка мусить мати медичну книжку.

— Гаразд. А яка ситуація на ринках? Адже там, особливо теплої пори року, надзвичайно благодатний ґрунт для інфекції.

— Ринками щоденно займається ветсанлабораторія. У районі маємо чотири ринки: Коршів, Отинія, Печеніжин, Гвіздець. У санепідстанції занадто малий штат працівників, аби щоденно контролювати якість продукції на ринках. А ринок у Гвіздці взагалі функціонує без дозволу санепідстанції, причому — не один рік.

— Ваша служба контролює й якість певного виду продукції в магазинах. Чи є суттєві претензії до них? Вас, мабуть, продавці бояться?

— Бояться там, де наявні неякісні продукти. Буває, що тільки-но появляться наші працівники, як магазини вмить зачиняються. Особливо нас "люблять" у Ковалівці, Коршеві, Отинії. Чому? Бо нерідко дають під реалізацію товар без супровідних документів, торгують продуктами, термін придатності яких закінчився. З'явився свіжий клопіт — супермаркети з кухонними приміщеннями, де є можливість застояну продукцію "переганяти" через підігрів, видавати її за щойно зварену чи спечену.

— Пане Михайле, знаємо, що попри Ваші службові обов'язки, маєте обов'язки депутатські.

— Я — член партії НСНУ. Закріплений за своїм рідним селом Пилипи. Клопочуся газифікацією (торік газифіковано присілок), заміною ліній електропередач. Цього року має піти голубе паливо у школу, вже закладено на це кошти. Незабаром Великодні свята. Ми дали приписи сільським головам упорядкувати території, особливо береги річок, лісопосадки — там жах, що коїться.

Автор: Іван ДЖИНДЖУРА
Обговорити на форумі