Чиста вода — добре здоров’я

Усвідомлюючи обмеженість та вразливість водних ресурсів, світова спільнота проголосила 2005—2015 роки Міжнародним десятиріччям дій «Вода для життя», щоб привернути увагу до проблем, пов’язаних з водним фактором. Економне використання водних ресурсів та забезпечення адекватних санітарних умов для здорового життя — базові положення забезпечення прав людини та покращення демографічної ситуації.

Територією області протікає 8294 річки загальною довжиною 15756 км, у тому числі 4688 річок у басейні Дністра і 3606 річок — у басейні Прута.

Для забезпечення охорони природних комплексів, сприятливого гідрологічного режиму і чистоти окремим річкам надано статус «Заказник», а саме: «Ландшафтний заказник місцевого значення «Річка Свіча з притокою Мізунькою»; «Ландшафтний заказник місцевого значення «Річка Лімниця» з прибережною захисною смугою — 100 м; «Гідрологічний заказник місцевого значення «Річка Чорний Черемош з прибережною смугою»; «Гідрологічний заказник місцевого значення «Річка Пістинька з прибережною смугою»; «Гідрологічний заказник місцевого значення «Річка Рибниця». В області нараховується 154 невеликі озера загальною площею водного дзеркала 327,3 га, орієнтовним об’ємом 3,83 млн. м3. Більшість озер є заплавними (стариці). Розміри їх невеликі, живляться вони головним чином від річкових паводків.

Рекреаційні можливості Івано-Франківщини не обмежуються мальовничістю ландшафтів, цілющим повітрям гір та багатою етнографічною спадщиною Гуцульщини, Покуття й Опілля, що завжди викликає велику зацікавленість у туристів та відпочивальників. Різноманітні мінеральні води є потужною мінеральною базою для розширення курортно-санаторної бази в нашому регіоні. Найперспективніша для цієї мети територія Яремчанської рекреаційно-курортної зони, де виявлені джерела мінеральних вод різноманітних типів поблизу Делятина, Ворохти, Татарова, Ямни, Микуличина. У Верховинському районі (Буркут, Шибене, Мокрин) розташовані джерела вуглекислих вод, що за своїми властивостями близькі до кавказьких «Нарзану» і «Казбегі», а також мінеральних вод — аналогів відомої «Нафтусі», содових — агалузького типу та цілющих залізистих вод. Джерелами задоволення потреб населення і галузей економіки водою є забір води з природних джерел — річок, озер, підземних водоносних горизонтів та за рахунок інженерного відтворення водних ресурсів у системах оборотного і повторно-послідовного водопостачання. Скажімо, у 2007 р. господарства та населення області забрали 117,6 млн. м3, в т.ч. з поверхневих водойм — 108,7 млн. м3, з підземних джерел — 8,9 млн. м3.

У цілому водоспоживання в області скоротилося в основному за рахунок скорочення промислового виробництва. Однак загальне збільшення забору свіжої води відбулося за рахунок сільського господарства — зростання кількості нових ставкових рибоводних господарств призвів до збільшення забору на 5 млн. м3.

У той же час галузі промисловості і житлово-комунального господарства зменшили забір свіжої води на 2 млн. м3 і 2 млн. м3 відповідно. Цьому також сприяло встановлення квартирних водомірів.

Проблема чистої води стала однією з найважливіших проблем розвитку продуктивних сил. Пункти контролю розміщені на водоймах і водотоках, які мають народногосподарське значення, а також на забруднених промисловими, господарсько-побутовими і сільськогосподарськими стічними водами. Хоча на будівництво очисних споруд витрачаються значні кошти, стічні води деяких підприємств містять важкі метали, детергенти, нафтопродукти, феноли тощо.

Заборонено допускати скид у водні об’єкти витоків з нафтопроводів, з нафтопромислів, а також неочищених стічних, підсланевих, пластових вод і витоків інших речовин з плавучих засобів водного транспорту. Як і скидати стоки у водні об’єкти, які є заповідними у встановленому законодавством України порядку, з метою охорони природи та проведення наукових досліджень.

На основі систематичних спостережень створюється банк даних для подальшої оцінки можливих змін якості води під впливом природних та антропогенних факторів, розробляються науково обгрунтовані рекомендації щодо захисту водойми від забруднень, поліпшення її санітарного стану. Аналізи показників якості води (склад, властивості) у пробах природних та стічних вод здійснюються за атестованими методиками, відповідно до чинних стандартів.

Головними забруднювачами водних ресурсів є підприємства області. Особливо тривожне те, що в останні роки зростають рівні забруднення скидів стічних вод, які взагалі не очищаються. Кошти на будівництво очисних споруд виділяються в незначних обсягах, що перетворює їх у довгобуди. Крім того, не всі виділені кошти використовуються.

Загальна потужність очисних споруд, після яких зворотні води скидалися в поверхневі водні об’єкти, становить 131,4 млн. м3 на рік. Основними забруднювачами річок області є: ТзОВ «Уніплит», смт. Вигода — скид забруднених стоків у кількості 1,0 млн. м3; КП «Івано–Франківськ-водоекотехпром» — 14,45 млн. м3, ДП «Калійний завод», м. Калуш — 0,08 млн. м3; ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», м. Надвірна — 4,41 млн. м3; НГВУ «Долинанафтогаз» — 0,1 млн. м3 ; КП «Снятинводоканал» — 0,1 млн. м3; КП «Галичводоканал» — 0,08 млн. м3; ВАТ «Шкіряник» м. Болехів — 0,15 млн. м3. У той же час після скиду зворотних вод з окремих виробництв Калуського промвузла забруднені річки Сівка, Кропивник, Болохівка, Сапогів. Після скиду КП «Івано-Франківськводоекотехпром» забруднена р. Бистриця. Дуже забруднена Саджава після скиду зворотних вод ТзОВ «Уніплит». Відходи виробництва гальмують біологічний процес очищення води, крім того, Саджава — мала ріка, яка не має резерву розбавлення стоків, витрати води річки менші за кількість стоків, у ній гниють відходи деревини, а звідси — вторинне забруднення води. Не забезпечив повного виконання водоохоронних заходів ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», через що постійно потерпає Ворона.

Основні джерела забруднення водойм — промислові підприємства, полігони відходів, сміттєзвалища та сільське господарство; в останньому — застосовувані мінеральні добрива та отрутохімікати (пестициди). За 2007 рік по області обсяг втрат свіжої води при транспортуванні становив 12,9 млн. м3, або 11,0% загального обсягу забраної води з водних об’єктів. Найбільші втрати при транспортуванні допустили водокористувачі галузі житлово-комунального господарства, зокрема Тисменицьке ВКП, КП «Галичводоканал», «Івано-Франківськводоекотехпром» і «Тлумачводоканал», ДП «Рогатинводоканал».

Інструментальним обліком забезпечено забір 69,6 млн. м3, або 59,2% загального забору води з усіх джерел. Повністю відсутні водомірні прилади на водозаборах ДП «Рогатинводоканал», ВАТ Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай», КП «Тлумачводоканал» і «Водотеплосервіс» у Калуші. Перевірки показують, що більшість водокористувачів не веде обліку використання води та її економії. Цього не роблять майже всі сільськогосподарські підприємства, організації Міністерства охорони здоров’я та Міносвіти, а також чимало промислових підприємств.

Вода — один із найважливіших чинників, які впливають на життєві функції організму людини. Тому надзвичайно важливим є те, яку воду ми споживаємо. Згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації ООН з питань охорони здоров’я, природні мінеральні води з вмістом мінеральних компонентів понад 0,5 г/л прийнято вживати при лікуванні різних захворювань.

Постійно для пиття та приготування їжі рекомендується вживати воду із загальною мінералізацією менше 0,5 г/л. Найціннішими вважаються води, в яких кальцію більше, аніж усіх інших хімічних елементів (але не менше 30 мг/л). Співвідношення Са/Мg повинно бути більше 2. Кількість натрію у воді не може перевищувати 10 мг/л.

Головне завдання сьогодні — так поставити роботу всіх водокористувачів, щоб звести до мінімуму їх вплив на стан навколишнього природного середовища.

Зусилля, спрямовані на охорону навколишнього середовища у нас на Прикарпатті, як і в інших областях України, мають далеко не місцеве значення. У цій важливій справі немає і не може бути локальних проблем. Охороняти природу, піклуватись про чистоту водойм, розумно і раціонально використовувати водні ресурси — це значить дбати і піклуватися про здоров’я, умови праці і відпочинку людей.

Треба пам’ятати, що екологічне благополуччя, збалансованість потреб економічного розвитку і можливостей відтворення повноцінних природних, зокрема водних, ресурсів — це здоров’я людей і основа сталого розвитку держави.

Автор: Григорій ВАТАМАНЮК, начальник Івано-Франківського облводгоспу. Галичина
Обговорити на форумі