Щедра нива героя

Василь Ткачук - людина, відома всій країні ще з радянських часів. За Союзу він відзначився як керівник одного з найбільших колективних господарств області, а то й усієї України, був нагороджений двома орденами Леніна, орденом трудового Червоного прапора та удостоєний звання Героя соціалістичної праці. Коли розпочалися демократичні перетворення, він одразу вийшов із лав комуністичної партії, відстоював незалежність України.

Про цю неспокійної вдачі людину чимало написано, знято безліч документальних стрічок. Та ось уперше вийшла окрема книга -"Царське серце Ткачука" Богдана Сенюка з Підгайчиків. Автор -працівник спиртзаводу, де свого часу директором був Василь Михайлович. Про це йдеться в першому розділі - "Перша сходинка спиртзавод". А взагалі видання обсягом 124 сторінки має такі розділи: "Дитинство", "Служба в армії", "Друга сходинка - колгосп", "Політична діяльність Ткачука, розпад Союзу", "Хроніка вільної держави", "Останні дні імперії", "Міністр-західняк".

Читаючи нарис про нашого краянина, уродженця с.Королівки Коломийського району, дізнаємося, що Василь Михайлович добре вчився у школі, служив на Балтійському флоті, керував колгоспом "Прапор комунізму", був міністром сільського господарства та продовольства, призначений на цю посаду в 1992 р., але не залишився жити в столиці, а повернувся додому, щоб принести якомога більше користі своїм землякам. Поселився в с.Підгайчиках, його садиба не пнеться на декілька поверхів угору (як у теперішніх новоявлених борців за демократію), а скромна. Правда, біля хати є ставок. Сюди приїжджають традиційно молоді пари стати до фотографії. Перед в'їздом усіх зустрічає каплиця Пресвятої Богородиці, споруджена за щедрі пожертви пана Ткачука та його односельців. Молодь отримує його іменні стипендії.

Цінним матеріалом для роздумів є фотоілюстрації, на яких бачимо знаних людей нашої держави: Віктора Ющенка, Івана Плюща, Івана Драча, Миколу Жулинського, Володимира Яворівського, Володимира Мойсика та інших громадсько-політичних діячів нової доби. Є тут світлини з дитинства, юності, армійських буднів, роботи на спиртзаводі, в колгоспі, під час праці у Верховній Раді, міністерстві, під час зустрічей із друзями.

Автор книги зауважує, що "словосполучення "царське серце" означає серце мудре, добре, щире, справедливе". Мандрівний філософ Г.Сковорода сказав: "Хочеш бути царем? Нащо тобі єлей, "скіпетр"? Це тінь, масло. Здобудь собі серце царське". Царське серце Василя Ткачука не має коли старіти, воно повне енергії, життєвих планів. Та й хто може пояснити, що таке старість. Кажуть, старі книжки приємніше читати, старе вино приємніше пити, старим друзям можна більше довіритися. Коли так, то що тоді молодість?

Автор: Василь НІНЬОВСЬКИЙ, "Коломийський вісник"
Обговорити на форумі