Від УФСІ виграли усі

Проект, грант, тендер, інвестиції — ці та подібні до них слова на 17-му році незалежності ще залишаються маловживаними і малозрозумілими в наших селах. Мабуть, тому, що проекти пишуть і виграють під них гранти переважно міські громадські організації, що тендери також виграють міські будівельні фірми, а інвестиції теж ідуть переважно у міста. І ось прорив зроблено, принаймні на теренах Коломийського району. Мова про дворічну діяльність Українського фонду соціальних інвестицій (УФСІ) в рамках спільного проекту уряду України та Світового банку. Цей проект став наймасштабнішим соціальним проектом у державі!

Чим допоміг УФСІ нашим, здавалося б, забутим усіма селам? На Коломийщині аж 83 населені пункти, різні за чисельністю люду, за площею, географічним розташуванням і навіть менталітетом. Організатори проекту намагалися залучити до його орбіти якнайбільше учасників. Отож 38 громад зійшлися на збори з приводу розв’язання своїх сільських проблем за допомогою УФСІ. Проте до кінця витримала всю процедуру вимог лише половина — через недостатню згуртованість громади і брак здібних лідерів.

Так у районі з’явилося 16 громадських організацій з назвою Асоціація соціально-економічного розвитку села. Їх створили найактивніші сільські мешканці, і, забігаючи наперед, скажемо: не можна втратити ці дієві сільські клітини, які можуть продовжувати свою діяльність у багатьох корисних для громад напрямах.

На зборах кожної громади визначали головну для села проблему. Відтак активісти у рамках проекту пройшли відповідні тренінги, отримавши базові знання. В кожному селі створили Агенцію із впровадження, домовилися з проектантами. Агенції самостійно підтримували зв’язок з проектантами й контролювали виготовлення проектно-кошторисної документації. І хоч не всі сільські активісти володіють достатніми знаннями у цій сфері, все ж вони забезпечили контроль, зокрема за фінансами.

Завдяки УФСІ на Коломийщині полагодили систему опалення у Великокам’янській школі, відремонтували навчальні корпуси та побудували котельню у Великоключівській школі, оновили лікарські амбулаторії у смт Гвіздці і в с. Раківчику та закупили для них обладнання, поремонтували водогін у Ковалівці, шкільні приміщення в Матеївцях, П’ядиках, Молодятині, Замулинцях та другий корпус школи в Струпкові, добудували школи в Лісній Слобідці та Марківці, оновили дитсадки у Ценяві, Турці, Коршеві, Підгайчиках, поремонтували дорогу в Перерові, Центр культури та дозвілля — у Фатівці, збудували спортивну залу в Сопові. Назагал у рамках співпраці громад і УФСі впродовж 2006—2007 років освоєно понад 8,4 млн. грн. П’ять відсотків цієї суми зібрали самі громади, 2,5% додала районна влада, а 2,5% надійшло від місцевих підприємців-спонсорів. Решта ж 90% — це внесок УФСІ. Як кажуть сільські люди, нарешті і в сучасних умовах знайшлася ефективна форма допомоги селу, бо ж у нас дехто ще й досі не погоджується, що можна жити без колгоспів.

— Це був європейський підхід, — каже голова районної ради Дмитро Неміш, — адже наші громади вперше вирішували самі, що їм робити, визначали свою головну соціальну проблему. Більше того, вони її підтримали, хай незначним, але власним внеском. Гадаю, цей досвід потрібно використати при формуванні місцевого бюджету. Крім того, акція УФСІ дала можливість виявити активних сільських і селищних лідерів у соціальній сфері, котрі творили агенції, бо досі ми знали лише політичних сільських лідерів. Найважливіше те, що громади повірили в свої сили, що УФСІ дала їм поштовх до нових ідей, які, безперечно, вони ще не раз проявлять і втілять у життя.

— Тепер ми найперше будемо підтримувати ті сільські й селищні ради, — ділиться думками голова райдержадміністрації Михайло Вінтоняк, — які у своїй громаді, у її підприємливих людей знаходитимуть частину коштів для фінансування нагальних робіт у населених пунктах. Ми плануємо провести в усіх селах і селищах району сільські збори, на яких громадою окреслити місцеві соціально-економічні пріоритети й поміркувати, чим можуть допомогти в здійсненні наміченого районний і Державний бюджети, а чим — місцева громада. У такий спосіб громадяни стануть безпосередніми учасниками розвитку свого села. Отож проект УФСІ зрушив наші громади, переконав людей, що не все залежить від влади, а щось залежить і від громадянської активності. Ми тепер написали соціальний проект на 10 тисяч доларів для кожного села, який охопить 30-40 активних сіл. Щоправда, співфінансування у цьому випадку значно вище — 50%.

Заступник голови РДА Нестор Печенюк висловив побажання, аби сільські громади пропонували цікаві ідеї, проекти, задуми, писали під них міні-проекти й засновували різні невеличкі фірми, можливо, навіть і з закордонними партнерами.

— Проблеми наших сіл, — каже він, — загальновідомі: дороги, сміття, об’єкти побуту. Розв’язувати їх повинні спільно громада, влада і бізнес, а якщо до цього долучаються такі серйозні організації, як УФСі і Світовий банк, то успіх стає очевидним. До того ж започаткування невеличкого бізнесу тим чи іншим молодим жителем села дозволило б затримати в ньому юнаків і дівчат. Інша наша проблема — це комунальні підприємства, яких у районі шість. На жаль, вони не надають повного спектру послуг, а тому, набувши досвіду під час роботи УФСІ на Коломийщині, ми дійшли висновку, що необхідно створити в районі одне потужне комунальне підприємство, яке забезпечить усі необхідні потреби громад. Звичайно ж, його потрібно оснастити сучасною технікою.

Проект УФСІ також показав, що найактивнішим прошарком сільської громади є вчителі. Очевидно, тому аж 16 проектів, реалізованих фондом на Коломийщині, припало на дошкільні й освітні заклади. Начальник управління освіти РДА Іван Терлецький розповідає:

— Наше вчительство попрацювало над тим, аби написати проекти, створити агенції, контролювало хід виконання робіт. Тож у 16 селах оновилися дитсадки і школи. Бачили б ви Марківську й Молодятинську школи до діяльності УФСІ і тепер. Це так, якби з баби зробили дівку! Від педагогів району дякую представникам УФСІ, які допомогли нам. Хотіли б, аби фонд розпрощався з нами не назавжди. На Коломийщині 59 шкіл, і більшість із них потребує більшого чи меншого ремонту. Хотіли б також, аби наших селян, педагогів навчили писати проекти бізнес-центр чи Асоціація економічного розвитку Коломийщини.

Природно, під час роботи УФСі в районі були й свої труднощі, пов’язані передусім з іще замалою активністю громад, відсутністю місцевих лідерів, які б «тягли» це діло. Бо попередня соціалістична система відбила в людей охоту до громадської діяльності. Темпи робіт сповільнювали складні тендерні процедури. Давалася взнаки і непрогнозованість інфляції. Тому, наприклад, ремонт об’єкта спочатку оцінювали в одну суму, а коли бралися за роботу, то ця сума істотно зростала. Причому в середньому аж 10% кошторису на об’єкт становить виготовлення проектно-технічної документації. За словами голови районної ради Дмитра Неміша, бажано, аби кошти на рахунок громад надходили без запізнень і у повному обсязі. Тоді не було б непорозумінь і невизначеності. Представники фонду також не завжди вчасно доводили проекти до громад. Не всі громади знали, яка саме організація працюватиме у них. А якщо виділені на певний об’єкт кошти зуміли заощадити, то доцільно не забирати ці гроші назад, а передати тим, хто їх потребує.

Втім, від УФСІ, який вважають наймасштабнішим і найуспішнішим соціальним проектом в Україні, кажучи поетичним словом, виграли усі. Фонд знайшов спільну мову із селами Коломийщини, і завдяки цьому жителі аж 19 із них уже відчули вагомі плоди співпраці з УФСІ.

Джерело: "Галичина"
Обговорити на форумі