Нашій трудовій книжці – 70

Документ з`явився в СРСР, як ефективний засіб контролю над кожним повнолітнім громадянином. Тоді на першій сторінці книжки був напис "Хто не працює, той не їсть".

Станіслав Кульчицький (завідувач відділу Інституту історії України НАНУ): "Трудова книжка, вона була обов`язковим таким додатком до внутрішнього паспорту. Коли не було цих документів, ясна річ, не було і людини."

В 30-ті роки Сталін запровадив жорстке трудове законодавство, що нагадувало кріпацтво. Працівників прикріплювали до заводів, робочі місця полишати було заборонено. Утримуючим документом якраз і була трудова.

Владислав Верстюк (заступник голови Українського інституту національної пам'яті): "В промисловості Радянського Союзу була дуже велика біжучість кадрів - платили людям мало. Для того, щоб людину прив`язати до місця роботи якраз і були застосовані трудові книжки, без яких не можна було звільнитися з роботи і без якої не можна було оформитись на іншу роботу."

Сьогодні трудова - рудимент тоталітарного минулого, що зберігся лише на пострадянському просторі, кажуть фахівці, і додають, що продовжують користуватися документом по інерції.

Павло Розенко (перший заступник міністра праці та соціальної політики України): "Формально фіксує дату і місце роботи тієї чи іншої людини на певному підприємстві, але вона вже фактично втрачає з кожним роком свою актуальність."

На відміну від екс-радянських, в європейських країнах діє система страхових полісів, у яких фіксується інформація, на яких підприємствах людина сплачувала внески. На її основі в подальшому й нараховується пенсія та інші страхові виплати, повідомляє 24ТВ.

Обговорити на форумі