Нотатки інтелектуального гастарбайтера

У культурно-мистецькому центрі "Є" відбулася презентація книжки Анджея Стасюка "Фадо", що вийшла у видавництві "Грані-Т". Книжку одного з найвідоміших сучасних письменників Польщі репрезентували в Івано-Франківську Юрій Андрухович, Тарас Прохасько та її перекладачка на українську мову Богдана Матіяш.

Анджей Стасюк – мій улюблений польський письменник, – сказав напочаток Юрій Андрухович. "Фадо" – четверта в Україні книжка Аджея Стасюка (одна з них, "Моя Європа" – спільна з Андруховичем). "Фадо" – це дуже меланхолійна пісня, з португальської. Це також доля. Богдана Матіяш зауважує, що ця книжка Стасюка – найприватніша. Її наповнюють тонкі, психологічні речі. Хотілося, щоб під однією обкладинкою вийшли дві книжки, також "Дойчлянд". Але не встигали. "Дойчлянд", отже, попереду для українського читача. Це наслідок подорожей і виступів у Німеччині, за самим Стасюком: "нотатки інтелектуального гастарбайтера", повідомляє Івано-Франківська ОДТРК.

"Це дуже по-стасюківськи, що його нема", — сказав Прохасько. Узагалі, за спостереженням Прохаська, хоч Стасюк може ховатися за недбальство, а певна гра у спрощення є його артистичністю в спілкуванні із людьми, він (цитую) "страшенно ніжний", має "дуже добре і велике серце" і – уважний до кожного, хто його про щось запитує. У "Фадо" добрий бік переважає – і показати це для Стасюка є певною відвагою, — міркує Прохасько, адже медіальний образ його – це анархіст, грубіян, погана дитина.

Властиво у "Фадо" Андрухович побачив якусь дуже поважну зміну в Стасюкові. Каже, що для польської культури узагалі характерніші "хлопці, чи то пацани-бунтарі" або старці, як-от Лем, Ружевіч тощо). Нема середини, нема "батьків", — каже Андрухович, а Стасюк у "Фадо" якраз і виглядає, стає отим "батьком". Особливо це помітно з есею про дочку.

Обговорити на форумі