10 листопада - Свято П’ятниці

У день святої Параскеви, за звичаєм, не дозволяється сміятися, прасувати й брати до рук гребінця.

10 листопада — день пам’яті мучениці Параскеви на прізвисько П’ятниця. За народними переказами, коли Бог розподіляв свята, Параскева випросила собі один день на тиждень — п’ятницю і заборонила жінкам у цей день прясти, шити, ткати. Також не дозволялося чесати волосся, прати й прасувати, мазати хату й пекти хліб. Народна традиція приписувала жінкам упродовж дня постувати й зберігати молитовний настрій. Заборонялося навіть співати й сміятися, бо "хто сміється в п’ятницю, той буде плакати — в неділю".

Протягом року нараховувалось 12 п’ятниць, яких треба було строго дотримуватися, щоб отримати ласку й допомогу від Параски. Це — п’ятниці напередодні великих церковних свят і дві великопісні. Так, вшанування першої п’ятниці Великого посту рятувало від усіляких напастей, п’ятниці перед Трійцею — від потопання, перед днем св. Іллі — від блискавки й грому, а перед Різдвом — запобігало "великій скучності", що, мабуть, означає захист від депресій та стресів.

За нехтування заборонами П’ятінка могла тяжко покарати страшними недугами. Проти п’ятниці, в четвер увечері обов’язково треба було закінчити прясти, не залишаючи навіть ниточки на веретені, бо П’ятниця цієї ночі ходить по хатах і перевіряє, чи гарно господарює господиня і як її шанує. Ще наприкінці XVIII ст. у Стародубському полку зберігався звичай на день св. Параскеви водити селом дівчину з розпущеним волоссям, яка уособлювала П’ятницю. Їй приносили жертву, кидаючи у колодязь (що вважався входом у потойбіччя) прядиво та куделі.

Дослідники нашої минувшини вбачають у пошані до дня тижня й до святої Параскеви відгомін культу великої богині Мокоші — єдиного жіночого божества серед так званих "Володимирових богів", кумири яких стояли на місці нинішньої Андріївської церкви у Києві. І Мокоша, і свята Параскева вважалися покровительками жінок і допомагали їм під час пологів: "Параскеву П’ятницю празнують та постять — для того, щоб легко було дітей родити", — розповідають бабусі з села Попівка на Лубенщині. Згідно з переказом, Параскева П’ятниця за життя була повитухою. Одного разу вона прийняла дитинку в проклятої жінки, незважаючи на заборону нечистого, за що той підбурив місцевого правителя скарати Параскеву на смерть.

В Україні до кінця ХІХ ст. існував звичай ритуального годування Параскеви П’ятниці: напередодні дня святої та в Страсну п’ятницю господиня урочисто накривала стіл білою скатертиною, на яку ставила канун — розведений мед. А кожного вечора з четверга на п’ятницю ніколи не забувала залишити на столі хліб-сіль, кашу й ложку для П’ятінки.

Автор: Олена ЧЕБАНЮК, кандидат філологічних наук, фольклорист, "Україна молода"
Обговорити на форумі