Півфінал кубку УЕФА не завадив черговій вечірці Клубу Коломийців

Український футбол, чи то пак змагання 30 квітня межи українськими клубами, до складу яких входять ймовірно українці-чорнобривці-погорільці, не завадив відбутися 15 вечірці чоловічого закритого Клубу Коломийців.

Клуб поповнився новим постійним членом – п.Василем Кавацюком, який мешкає в Коломиї, працює у Івано-Франківську заступником начальника УМВС у Івано-Франківській області. Окрім того, члени Клубу проголосували за прийняття 4-ох нових членів Клубу, які подали керманичеві п.Миколі Савчуку заяви на вступ.

Цікавою була доповідь п.Богдана Білогорського з Франції. Сам п.Богдан народився і виріс у Франції (Парижі), є нащадком першої хвилі іммігрантів (так звана "петлюрівська" імміграція). Хоча п.Богдан й народився та виріс у чужій країні – постійно займався відродженням духовності українців у Франції, чудово володіє українською мовою, в свій час очолював Спілку Української Молоді у Франції. З його доповіді члени Клубу довідалися, що на сьогодні між українцями за кордоном вже немає того єднання, яке було колись, сьогодні вже не ті мігранти, оскільки окрім власного достатку їх, як правило, більше нічого не цікавить.

Доповідь п.Богдана про життя і діяльність Жанни Д’Арк, дослідженням якої він займається, вразила всіх членів Клубу Коломийців. Як стверджує не лише п.Богдан, але й ряд дослідників, в т.ч. з України та закордонних – Жанна була королівського роду і не була спаленою. Один з українських науковців, проводячи дослідження та пошукові роботи на території Франції віднайшов ряд поховань, серед яких, як він стверджує, і кості Жанни Д’Арк. Окрім того, науковці зібрали велику доказову базу того, що ця жінка не була спалена та доводів, що вона не була простолюдинкою. Однак, на даний час дослідження припинені через певне небажання французької влади розголошувати інформацію, яка може зламати майже 600-віковий міф про Жанну Д’Арк.

П.Богдан власне прибув в Україну задля того, аби зустрітися з українськими дослідниками та науковцями, які займаються вивченням даного питання, і яким французька влада вже який рік поспіль відмовляє у наданні віз і продовженні проведення досліджень на території Франції.

Керманич п.М.Савчук повідомив членів, що незабаром веб-сайт Клубу http://www.kclub.org.ua буде дещо видозмінено та перекладено на французьку, німецьку та польську мови завдяки сприянню далечного члена Клубу, адвоката п. Михайла Петріва. На сьогодні ж веб-сайт віщує двома мовами, українською та англійською, а також хтось переклав його на російську мову, як і яким чином до сих пір ніхто не знає. Як зазначив керманич "то все чуда техніки та Інтернету".

Члени Клубу ділилися коломийськими новинами, враженнями. Зокрема, член Клубу п.Віталій Вандич зазначив, що у "Коломийській правді" за 17 квітня була замітка, де зазначено, що у Коломиї хорошою традицією стає перед від’їздом на заробітки за кордон доторкнутися до пам’ятної дошки, встановленої членами Клубу Іванові Богдану із Коломиї, який разом у 1608 р. прибув у Джеймстаун (Північна Вірджинія) з Європи на англійському кораблі "Марія та Маргарита” (цей факт зафіксовано у книжці "Достовірні записки про подорожі й пригоди капітана Джона Сміта у Європі, Африці та Америці" (1630)).

Як доповнили п. Вандича інші члени Клубу, відвідини дошки сприяють не лише виїзду на заробітки, але безпосередньо відкриттю візи. Всі зійшлися на тому, що дана традиція є доволі хорошою і приємно, адже слава про Коломию і таким чином може поширюватися як в Україні, так і за її межами.

Серед присутніх постійних членів Клубу були й далечні. Зокрема, Юрій Козак з Вінниці ознайомив членів Клубу з частиною власної колекції, а саме виставкою "Філателістична україніка", де члени Клубу мали можливість ознайомитися із чудовими старими марками, які мають те чи інше відношення до України, зокрема "ходили нарівні з дзвінкою монетою".

Пізніше професор О.Козаренко зі Львова, концерт якого відбувся у Коломиї (теж далечний член Клубу), заворожив членів Клубу чудовою вічною класичною музикою.

Для членів Клубу у виконанні Ореста Цимбала та Зоряни Ковальської (м.Львів) звучали знані за кордоном шлягери коломиянина Степана Гумініловича, який воював у складі дивізії "Галичина" та змушений був іммігрувати з України аж до Канади. Твори Степана Гумініловича мають і донині велику популярність серед української діаспори, а от більшість коломиян їх чула вперше.

Наступна вечірка як і годиться – через місяць.

Автор: В.ВІТРИЩЕ, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі