Молодці, "Василеві посланці"!

Нема нічого приємнішого людській душі, ніж почуватись вільною і крилатою на своїй рідній землі. Але це можна оцінити лиш тоді, коли відчуєш різницю. Скажімо, я завжди у різдвяні свята згадую своє шкільне колядування. Ми одягались так, щоби ніхто не міг нас упізнати. Бо селом ходили не тільки ми, а й гурти наших педагогів. Вони вистежували нас, щоби потім покарати по всій строгості тодішніх часів за вірність найдавнішому звичаєві нашого народу – за коляду. Саме тому з таким трепетом і замилуванням слухаю і сама підспівую малим колядникам, які натхненно виводять знайомі з дитинства різдвяні мелодії.

Гурт хлопчиків – засівальників "Василеві посланці" уже став візиткою не тільки рідної Гвіздецької школи мистецтв, де його вважають спільним дітищем педагогів і батьків. Малих засівальників добре знають у Коломиї, де вони щедро віншують у всіх поважних установах. Їх уже впізнають у обласному центрі, а нещодавно хлопчики разом зі своїми наставниками повернулись із Яремче, де брали участь у святочному дійстві "Різдво у Карпатах".

- Наші діти з допомогою педагогів школи мистецтв відтворили у своєму виступі автентичні віншування, які з діда-прадіда лунали в наших селах на старий новий рік, на Василя, - каже директор Гвіздецької школи мистецтв Ігор ДОВГАНЮК. - Вони ще самі не уявляють, яку велику справу роблять. Ними пишаються їхні батьки, вони - гордість нашої школи, а найменшому з хлопців, Іванкові, усього шість років. Той потужний заряд позитивної енергії, яку хлопці несуть з кожним своїм виступом, важко переоцінити. Нас у Яремче сприймали на ура, адже схожого колективу нема у всій області. Звісно, дітвора повернулась додому з масою незабутніх вражень.

Велике значення в літописі успіху гурту "Василеві посланці" має тісна співпраця гвіздецької церкви і її настоятеля – декана Коломийського району УПЦ КП о. Василя ГАВРИЛЮКА - зі школами й дитсадком селища. Саме завдяки його мудрим настановам, щирим і довірливим бесідам, учорашні непосиди перетворились на провісників добра і любові.

І справді, коли спостерігаєш за просвітленими личками "Василевих посланців", віриться - після такої великої справи вони ніколи не будуть здатні на зло чи грубість, ще й інших застережуть. Бо ці малі засівальники уже не раз переконались: нести людям щирі побажання набагато приємніше, ніж дозволяти собі бодай дрібні пакості…

Автор: Софія ОНИКІВСЬКА, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі