Іван МОНОЛАТІЙ
Перспективи наукових студій над історичним аспектом національного розвитку України вимагають теоретичного осмислення явищ на значних часових відрізках, пошуку та аргументації асоціативних рядів у тих процесах, яким притаманна фрагментарність й дискретність, вивчення конкретних явищ побутового, психологічного і релігійно-етичного порядку1. Неодмінною складовою дослідження процесів етнонаціонального й етноконфесійного розвитку етнічних спільнот, народностей і націй зокрема у Галичині сер. ХІХ –поч. ХХ ст., є їх персоніфікація, з’ясування конкретних історико-соціальних та етнопсихологічних мотивацій.
Парадокс буття свідчить, що кожна людина проходить тривалу і суперечливу еволюцію як особистість. Теоретична і психологічна зрілість, ідейна творча насиченість діяльності будь-кого впевнюють у наявності стадій зростання, перехрещенні різноманітних впливів, ролі власного життєвого досвіду і навколишніх реалій, шляхів формування світоглядних настанов.
Аналіз суспільного життя та формування особистості підтверджує наявність принаймні трьох можливих варіантів взаємовпливу соціальних і культурних детермінант у процесі її формування: по-перше, особистість у певному суспільстві формується за переважного впливу соціальних чинників; по-друге, особистість у суспільстві формується за переважного впливу культурних чинників; по-третє, цей різновид взаємовідносин соціальних і культурних детермінант у формуванні особистості характеризується їх рівновагою, рівнозначністю, і, за певних умов, як найоптимальнішою формою взаємодії, співжиття соціальності, культури та особистості.
читати далі... (повний текст)
|