Коломийські висновки виборів

Отже, вибори закінчились. Окружна виборча комісія вже встигла провести підрахунок голосів, і хоча офіційних результатів ще немає, але вже чітко відомо ім’я переможців у нашому окрузі. Представником Коломиї у парламенті VIII скликання буде киянин Олесь Доній. Що це означає?

Найперше те що коломияни проіг­но­рували своїх земляків та віддали го­лоси київському брендовому політику, який, однак, абсолютно не орієнтується в проблемах нашого округу та не має жодної програми розвитку регіону.

В усіх цивілізованих країнах мажо­ритарні вибори – це свого роду договір. На виборах кандидат просить жителів певного регіону за нього проголосувати, але потім виборці можуть просити депу­тата вирішити їхні конкретні проблеми. В нашому випадку цей механізм трохи збився. Доній громаду попросив, ми його послухали, але чи будемо мати ми змогу про щось його попросити? В цьому у мене особисто виникають сумніви. Скоріш за все, новообраний депутат одразу після виборів чкурне в Київ займатися фестивалями та різного роду тусовками. А от до Коломиї навідуватиметься, у кращому випадку, на свята і то для проголошення полум’яних промов, а не вирішення конкретних проблем.

Багато хто зараз мені заперечить, мовляв, депутат мав би займатися зако­но­творчістю, а не трубами з каналі­зацією. Повністю згідний. Однак, хочеш займатися виключно законодавчою роботою – іди в партійні списки (а от нашого депутата в жоден чомусь не взяли), а якщо вже йдеш по мажоритарці тоді ти зобов’язаний до своїх безпосередніх законодавчих обов’язків додати і обов’язки по розвитку округу. Така світова практика… і нема на то ради.

***

Звернімо увагу і на ще один факт. Цьогорічні вибори продемонстрували, що у Коломиї з’явився ще один політик, який переріс рівень міської ради та може претендувати на самостійну політичну кар’єру. Веду мову про Володимира Довганюка.

Як відомо, його зняли з перед­виборчих перегонів, буквально в останній момент, так що у бюлетенях залишилося його прізвище. Звичайно, виборчі комісії проставили навпроти нього позначку «вибув», однак не в цьому суть. Маючи можливість отримувати інформацію з кожної дільниці округу безпосередньо, я помітив промовистий факт. Фактично на кожній дільниці були люди, які поставили позначки «за» навпроти Довганюка. На деяких з них кількість таких людей досягала відмітки у 55, 50, 40, 30 голосів. І це за кандидата, який вибув!

Що це означає?

У першу чергу, що Володимир Дов­ганюк здобув «свого» виборця, людей, які голосують за нього не через відсутність іншого вибору, а конкретно за нього, його роботу, програму. Це дуже важливий здобуток та капітал, який фактично робить пана Довганюка одним із лідерів політичного життя не тільки Коломиї, але й Прикарпаття.

Деякою мірою це ж можна сказати і про Олександра Левицького, який, будемо відвертими, неочікувано здобув досить високий результат, який також надасть пану Олександру політичної ваги в області.

***

Що стосується результатів партій, то тут все достатньо очікувано: Бать­ківщина, Свобода та УДАР набрали своє. Провальними ці вибори можна назвати хіба, що для Партії регіонів, яка на Прикарпатті суттєво втратила порівняно із 2010, та «Нашої України», як очевидно вже стала політичним трупом.