Хто наступний?..

У 1991 році я ще був доволі малим, однак чудово пам’ятаю, як тодішні газети щономера публікували список країн, що визнали Україну як незалежну державу. Спочатку були, якщо я не помиляюсь, Канада та Польща. У наступному номері газети до них вже долучились Угорщина, республіки Прибалтики, Чехословаччина, Болгарія. Ще через номер список налічував вже майже два десятки позицій з такими «авторитетами» як Франція, США, Італія, Великобританія, Німеччина… Потім ще більше. У списку з’являлись навіть такі екзотичні для мене, восьмирічного, країни як Японія, Таїланд та Куба. Я гордився тим, що живу у такий славний період в українській історії, і з пієтетом чекав нового випуску нашої районної газети…

Чому я це згадав, запитаєте ви… Тому що зараз відбувається дещо схоже, тільки у зворотньому напрямку. Цього тижня з’явилась новина про те, що президент Німеччини не приїде на Ялтинський саміт глав держав Східної і Центральної Європи через політичні переслідування в Україні. Наступного дня до німецького президента долучились глави держав Австрії та Чехії. Наступного дня Президент Естонії. Паралельно з цим ідуть активні заклики бойкотувати українську частину Євро 2012 через політичну ситуацію в Україні. Почалось все з Німеччини. Потім та ж Австрія, Великобританія, Іспанія, Італія, Чехія, Голландія…

Як я казав, у 8 років я з нетерпінням чекав нового випуску районної газети, тепер, коли мені 28, я боюся відкривати українські Інтернет сайти… Не хочу побачити, що ще якась країна закликає бойкотувати Україну…

Пієтет 21-річної давнини змінився на огиду…

«ТЕРОРИЗМ» ДОБРАВСЯ І ДО НАС

Серія вибухів у Дніпропетровську струснула всю країну, адже теракти для нас, українців, – це щось нове. Група зловмисників, мотивація яких наразі не відома, заклала фугасні заряди в бетонні урни для сміття на трамвайних зупинках міста. Як наслідок - три десятки постраждалих різного ступеня тяжкості, та, на щастя, жодного загиблого. Це лише математичні показники, як і чотири версії вибухів, і троє підозрюваних, фотороботи яких розповсюдила СБУ.

Враховуючи особливості використання вибухів на пострадянському просторі (в Росії та Білорусі), команді Януковича доцільно дистанціюватися від Путіна і Лукашенка. Звісно, якщо курс на євроінтеграцію не є показушним.

КОРУПЦІЯ ЖИВІША ВСІХ ЖИВИХ…

За час роботи журналістом довелось всякого надивитись, тому здивувати мене чимось важко. Однак минулої п’ятниці до нас завітав житель одного із сіл Коломийщини і не просто мене здивував, а просто звалив з ніг.

Спочатку виглядало все природно. Читач приніс скаргу на одного, як він сказав, шахрая, який взяв у нього гроші (300 доларів) як оплату за роботу, однак роботи так і не виконав і грошей не віддав. Отож чоловік хотів через газету привернути увагу до своєї проблеми та добитись повернення грошей.

Я щиро захотів допомогти нещасному, однак коли я почав розпитувати деталі, то оторопів. Виявляється, чоловік заплатив цю суму односельцю за те, щоб той допоміг йому отримати необхідне чоловіку рішення в одному із органів влади. Іншими словами, «обдурений» чоловік дав якомусь свому знайомому 300 доларів на хабар (!!!), а тепер хоче забрати свої гроші назад. Однак хоче зробити це через газету!!!

Коли я чітко усвідомив суть справи, то на деякий час просто втратив мову і не знайшов нічого кращого, як просто вигнати чоловіка з редакції.

Чесно кажучи, тут навіть додавати нічого не треба. Виявляється, хабар настільки глибоко проріс у нашій свідомості, що став такий же звичним та буденним явищем, як, наприклад, сон чи їжа. Тож якщо ми хочемо викорінити це явище з нашого суспільства, то методом «посадки» колишніх політиків його не здолаєш. Тут потрібен інший метод, більш глибший.