Янукович втратив лице

Спочатку анекдот: Хороша новина. Українська економіка увійшла до п’ятірки найбільш перспективних економік світу… за кількістю лопат на душу населення.

***

Очевидно, що найцікавішою подією минулого політичного тижня було розширене засідання кабінету міністрів на яке завітав і сам Гарант. Але вийшов невеликий конфуз: образ «великого і жахливого» Віктора Януковича отримав помітну тріщину, швидко та безболісно зализати яку, судячи з усього, не вдасться.

Президент замість оприлюднити кадрові рішення щодо чиновників, які абсолютно не справились із проведенням реформ і на яких лежить вина за «погіршення життя вже сьогодні», вдався до конспірології та викриття невідомих, що скуповують зброю та планують напади на органи державної влади з метою їх захоплення. Чесно кажучи коли почув ці слова Віктора Федоровича, так одразу і не зрозумів це жарт, чи Президент серйозно…Одразу ж згадався Остап Вишня, який під час допиту НКВДистами сказав приблизно таке:

- Гранати були?, - запитав представник каральних органів.
- Так були!, - відповів гуморист і продовжив. Під ліжком цілий ящик! Ага, а ще одна у кишені! Матню мені розірвала!

Коментувати цю заяву Президента сенсу нема, тут і так все зрозуміло. Незрозуміло лише хто нашептав Віктору Федоровичу ці дані. Видається так, що цей невідомий добре вміє грати на «комплексі Майдану», глибоко вкоріненому у свідомості глави держави. А якщо так то залишається відкритим питання, наскільки самостійним є Віктор Федорович у прийнятті рішень.

***

Отож в результаті очікуваної «кадрової бурі», яку передбачали чине усі журналісти, експерти та й деякі представники влади, не відбулось. «Залізним» Янукович виявився лише у справі запроторення в «місця не настільки віддалені» Юлі Тимошенко. Провальних та одіозних же міністрів він звільняти не наважився. Однак щоб хоч якось зберегти обличчя показово поговорив з ними на підвищених тонах, покричав та пригрозив. Виглядало це показне картання та входження гаранта в образ «суворого але справедливого» начальника, м’яко кажучи, смішно і в плані розважальності, зовсім не поступалось різноманітним гумористичним роликам, яких так багато зараз на телебаченні. Окрім цього, про ефективність такого «публічного «наїзду» свідчать слова одного із розкритикованих міністрів. Я про Дмитра Табачника, який сказав, що президент може стільки критикувати підлеглих скільки хоче…а нам мовляв «своє робить».

Загалом внаслідок такої напівтеатральної постановки у традиціях радянського партократизму, не пощастило тільки львівському і запорізькому губернаторам, яким довелося зіграти роль цапів відбувайлів, адже зовсім без кадрових жертвоприношень обійтися було ніяк не можна.

Видається так, що для тепер для усіх чиновників актуальною є фраза «Не такий страшний Янукович, як його малюють».

***

Як вдало зазначив один із журналістів на цьому засіданні Уряду Микола Азаров нагадував суворого класного керівника, який взяв слово після промови директора школи і роздавав кожній свашці по ковбасці. Як і годиться зразковому підлеглому Микола Янович із завидною запопадливість підтримав думку Віктора Федоровича про те, що у майже катастрофічній економічній ситуації винні не урядовці та провалені реформи, а українці, які не бачать «позитивних зрушень» та зростання «жиров у маслі».

В силу цього своїм міністрам наказав «іти в народ» та розповідати, про те наскільки все чудово. Тож напевне зовсім скоро нас чекає інформаційна буря на провладних центральних телевізійних каналах про те як наша влада веде Україну до «процвітання та світлого майбутнього». Чомусь ці слова я захотів взяти у лапки…