Держава – загальний ворог, який об'єднує Захід і Схід України

Виявляється, українці переживають світову економічну кризу значно легше, ніж багато хто інші народи. Про причини цього явища, про майбутні вибори та інші цікавих речі в інтерв'ю для From-UA розповів керівник Київського інституту проблем управління ім.ГОРШЕНІНА Костянтин БОНДАРЕНКО.

From-UA: - Недавнє опитування громадської думки, проведене вашим інститутом, показав, що українці не ставляться серйозно до глобальної фінансово-економічної кризи. Чим Ви це пояснюєте?
К.БОНДАРЕНКО: - Дійсно, українці вважають, що криза існує, але їх особисто вона не зачепить. Це пояснюється кількома моментами.

Більше всього кризових явищ в економіці бояться ті суспільства, де розвинений державний патерналізм, де народ орієнтується на суспільні процеси, де народ складає з державою єдину корпорацію і де вибір народу автоматично впливає на його добробут.

В Україні немає цієї зв'язки між вибором та фінансовим самопочуттям українців. Українці не сподіваються на державу, вони живуть окремим від держави життям. І в такій ситуації однією кризою більше, однією менше – значення не має – українці навчилися виживати не завдяки, а всупереч державі. І взагалі, держава – це той загальний ворог, який на сьогоднішній день поєднує Захід і Схід України. Якщо до 2004 року ми боролися за українську державу, то на сьогоднішній день вони виживають вже в боротьбі зі своєю державою.

Тому і кризові явища не дуже-то турбують українців. Тільки 16% переживають з-за того, що вони можуть втратити роботу, 11% переживають з-за того, що вони можуть втратити заощадження. Тільки 20% говорять про те, що вони будуть робити запаси сіль, цукор, сірники та інші предмети першої необхідності. Всі інші вважають, що вони будь-яким чином викрутяться – виживали і в більш складних умовах.

From-UA: - Виходить, що гроші «на чорний день» українці за старому тримають у себе вдома?
К.БОНДАРЕНКО: - В усякому разі, майже чверть українців говорить про те, що не довіряє банкам і воліє тримати гроші десь під подушкою або в панчосі. Пам'ятайте анекдот про «трилітрову банку», де грузин тримає свої гроші? Для українців це «банк» більш надійний, ніж вся банківська система, разом взята.

From-UA: - І все-таки в Росії фінансова криза, судячи за відгуками самих же росіян, більш ніж відчутна. Виходить, що в Москві криза є, а в сусідньому Києві - ні?
К.БОНДАРЕНКО: - Росія – це корпоративна держава, де кожен громадянин є власником певного відсотку акцій корпорації під назвою «Російська Федерація». А в Україні, навпаки, є чітке розмежування на «державу» і «країну». Протягом останніх чотирьох років державу постійно лихоманить, державні інститути влади паралізовані, але при цьому на рівні країни, громадської активності у нас все нормально. У нас продовжують їздити тролейбуси, автобуси, люди ходять на роботу, не проводять страйків ... Народ вже звик до того, що не можна сподіватися на державу і взагалі від неї краще дистанціюватися.

Найцікавіший момент полягає у тому, що в Україні надзвичайно низький рівень громадян, які бажають працювати в державних установах. У порівнянні з найближчими сусідами – Росією та Польщею – рівень тих, хто хотів би працювати на держслужбу, у нас в два-три рази нижчий.

From-UA: - У такому випадку, логічно припустити, що українська фінансово-економічна система цілком здатна протистояти глобальному кризі?
К.БОНДАРЕНКО: - Як не дивно – так. Слабкість України обертається силою. Розумієте, після 2004 року в Україні не встановилося торжество європейських ідей, а відродилось те, що в історії вже проявлялося у вигляді Гуляй-поля або Запорізької Січі. Це вольниця, це процеси які саморегулюються процеси, це самоорганізація, що не звертає уваги на те, що робиться «на верху». Народ живе і виживає. Причому багато хто живе непогано. Незважаючи на кризу, понад 55% опитаних сказали, що протягом останнього місяця у них доходи виросли. Тобто жити стало краще, жити стало веселіше.

Очевидно, Нестор МАХНО у 1918 році запропонував ідеальну форму існування України. Це бездержав'я, ця анархія, що базується на самоуправлінських ініціативах кожного окремого громадянина та окремих громад, напевно, і буде лежати в основі майбутньої України. Держава все більше і більше котиться до свого занепаду, але Україна, як країна залишається досить привабливим суб'єктом.

From-UA: - В такому разі, наскільки взагалі потрібні ті антикризові пакети, які пропонують Президент і Уряд?
К.БОНДАРЕНКО: - Бачите, коли виходить хтось из наших можновладців та й каже: потрібні пільги селу – я відразу ж бачу цілком конкретних олігархів, які вже скупили земельні паї. Коли кажуть, що потрібні пільги будівельникам – я відразу згадую бої за Октябрьску лікарню, за Пєтровскі бастіони і т.п.

До речі, значна частина будівельників на сьогоднішній день просто повертається до бартерних операцій. На вулиці Глибочицькій фірма з російським капіталом спочатку зупинила будівництво, а зараз знову відновила. У телесюжетах менеджери компанії говорять, що вони перейшли на бартерні відносини, які ми пам'ятаємо з 1990-х. Це, знову ж таки, відносини між суб'єктами управління при мінімальному втручанні в процес з боку держави.

Я бачу, що зараз відбувається цілий ряд процесів, які можуть мати продовження, будуть негативно сприйняті з боку державних структур влади, але при цьому, очевидно, будуть мати місце в нашій економіці.

From-UA: - ЮЩЕНКО призупинив свій указ про перевибори. Парламент працює, а в кулуарах ходять завзяті чутки про те, що перевиборів вже не буде. Чи мають вони будь-то реальне підгрунтя?
К.БОНДАРЕНКО: - Днями я зустрічався з одним політиком, і він мені сказав: я був у ЮЩЕНКА, і він мені сказав, що вже недоцільно проводити вибори. Невдовзі політик з іншого табору розповів мені, що зустрічався з БАЛОГОЮ, і той сказав, що перевиборів точно не буде.

На жаль, в нашій країні керуються не логікою і доцільністю, а тим, що «посиділи, поговорили за чаєм або кавою, і вирішили». Поговорили ми, умовно кажучи, з БАЛОГОЮ – вирішили, що не будемо проводити вибори. Поговорили з ЮЩЕНКОМ – вирішили, що проведемо їх навесні, а, може, вони взагалі не потрібні. У нас немає логіки, немає доцільності, немає законодавчого забезпечення для багатьох процесів. У нас є «хочу» або «не хочу», є «можемо» чи «не можемо».

From-UA: - Перейдемо до політики. Як би Ви оцінили нинішній позиції Партії регіонів?
К.БОНДАРЕНКО: - Дуже складні позиції. Справа в тому, що всередині Партії регіонів йдуть дуже складні процеси. Вони зумовлені двома причинами. Перша – це перерозподіл сил всередині партії. Це посилення групи БОЙКА, ослаблення групи КЛЮЄВА при мовчанні позиції Рината АХМЕТОВА. Друга – це ініціювання процесу об'єднання з іншими політичними силами. Цілий ряд політичних партій може приєднатися до ПР, а це значно змінить її структуру: прийдуть нові люди, нові капітали і з'являться нові групи впливу.

Перевибори можуть стати моментом істини для ПР, оскільки в партії давно гуляють такі думки: може, замінити ЯНУКОВИЧА на когось іншого? Може, треба замінити лідера? Якщо ПР набере менше голосів, ніж на попередніх виборах, потрібно, щоб ЯНУКОВИЧ пішов у відставку добровільно ... Ходять такі чутки. Ще рік тому вони були б неможливі. А на сьогоднішній день вони – об'єктивна реальність.

ПР не знає, як себе вести. Вона могла б працювати як класична опозиція. Але в умовах, коли в країні незрозуміло, хто влада, а хто опозиція, як себе позиціонувати? Ось вони і позиціонують себе щодо тих, хто має яке-небудь відношення до бюджету і бюджетним засобам. А таких політичних сил в Україні дві: це Наша Україна і Блок Юлії ТИМОШЕНКО. Відповідно, одна частина членів ПР активно заграють з Нашою Україною і Секретаріатом Президента, а інша – з Блоком Юлії ТИМОШЕНКО.

Крім того, ПР розривається між бажанням перетворитися в респектабельную партію європейського типу і бажанням продовжити орієнтацію на Росію. Розгорнулася конкуренція між Блоком Юлії ТИМОШЕНКО і ПР – хто ефективніше буде просувати російські інтереси в Україні. Є велика кількість проблем, є багато питань. І ПР намагається всі ці питання вирішувати одночасно і в той же час не вирішувати їх. Сьогодні Віктор ЯНУКОВИЧ не вирішує проблеми, а будь-яким способом намагається їх заморожувати, відкладаючи рішення на майбутнє. Чи вигідна така політика? У свій час Леонід КУЧМА намагався заморожувати всі проблеми, які існують в Україні. Після Помаранчевої революції цей «холодильник» потік, і, відповідно, проблеми розморозились.

From-UA: - Існує думка, що на виборах БЮТ складе конкуренцію ПР у їх традиційній вотчині – Південному Сході. Наскільки це реально?
К.БОНДАРЕНКО: - А ось це навряд чи. Справа в тому, що БЮТ міг би скласти таку конкуренцію, якщо б не змінилася економічна ситуація в Україні. БЮТ будував систему взаємин зі своїми політичними, або, скажімо так, фінансовими клієнтами, на специфічних позиціях. В основному БЮТ підтримували імпортери, які на сьогоднішній день незадоволені падінням гривні. Це перший момент. А другий – БЮТ не запропонував ефективної системи роботи на Сході і Південному Сході. Не сформувалася легенда для цих регіонів, не склалася концепція. Блок залишається електорально західною та центрально-української політичною силою.

Окремі виборці на півдні і сході України дійсно орієнтуються на ТИМОШЕНКО як на сильного політика. Але якщо економічна криза буде прогресувати, то міф може швидко розсипатися, в разі, якщо БЮТ не переформатуєтся і не буде грамотно проводити нову інформаційну політику.

Секретаріат Президента, маючи необмежений доступ до засобів масової інформації і практично монопольний доступ до телеканалів, дуже швидко доведе до відома громадян, що саме уряд винен у жалюгідному стані речей в економіці. Так що багато чого буде залежати від того, хто виграє інформаційну війну - Секретаріат або БЮТ.

From-UA: - Наскільки ймовірно поява в результаті перевиборів нових гравців в українському парламенті?
К.БОНДАРЕНКО: - Це будуть відносно нові гравці. На сьогоднішній день можна сказати, що до парламенту може пройти партія ВО Свобода – їхній рейтинг близько 2,5 - 3% згідно з різним соцопитування. Має можливість потрапити в парламент блок ЯЦЕНЮКА або партія ЯЦЕНЮКА, про яку багато говорять. Проте останнім часом сам Арсеній Петрович заявляє, що ще не вирішив, чи піде він на вибори самостійно. Ще кого-то назвати важко. Соціологічні дані показують, що постійно стрибають рейтинги соціалістів, «зелених» та інших – іноді, коли вони нагадують про себе, до 1,5-2%. Однак цього замало, щоб пройти в парламент.

From-UA: - А Блок ЛИТВИНА? Складається враження, що у нього шансів потрапив у Верховну Раду трохи ...
К.БОНДАРЕНКО: - Блок ЛИТВИНА збереже свої позиції. Соціологія показує, що на сьогоднішній день у Блоку ЛИТВИНА і комуністів істотне зростання рейтингу: у ЛИТВИНА за рахунок відтоку сил від Нашої України, у комуністів за рахунок відтоку від Партії регіонів. Соціологічні дані показують, що ЛИТВИН і комуністи зараз навіть випереджають Нашу Україну: у комуністів - 8,3%, у Блоку ЛИТВИНА - 7,2%, а у Нашої України - 7%.

From-UA: - Давайте наостанок звернемося до політологічних фантазій і спробуємо уявити, яких основних гравців ми побачимо на президентських виборах ...
К.БОНДАРЕНКО: - Я не ризикну зараз говорити, які будуть основні гравці на президентських виборах. Згадаємо досвід 1999 року: тоді мало хто вважав, що КУЧМА буде в числі лідерів (його рейтинг в 1998 році був занадто низький - 7%). Називалися В'ячеслав ЧОРНОВІЛ, Павло ЛАЗАРЕНКО, Євген МАРЧУК. Ніхто не розглядав всерйоз Олександра МОРОЗА, Петра СИМОНЕНКА ... Однак події 1999 року показали, що ні ЧОРНОВІЛ, ні ЛАЗАРЕНКО не стали учасниками передвиборчих перегонів. Фаворитами виявилися зовсім інші люди.

Так і зараз. Ми стоїмо на порозі переформатування політичного простору. Цілком можливо, що в першій половині наступного року будемо свідками серйозних змін у середовищі українських політичних сил, і, можливо, в кінці 2009 року ми побачимо абсолютно несподіваних політиків, які вже «світяться», але ще не задають тон в українській політиці.

From-UA: - Багато політиків лякають достроковими президентськими виборами. Як вважаєте, у них вийде?
К.БОНДАРЕНКО: - Для того, щоб провести дострокові президентські вибори, необхідно, щоб ЮЩЕНКО сам погодився на них. Я не впевнений, що ЮЩЕНКО, який, скажімо так, зовсім не тягне на українського ЄЛЬЦИНА, сам здасть свої позиції.

Крім того, дострокові вибори можливі, якщо складеться ситуація, передбачена Конституцією, коли Президент не може виконувати взяті на себе обов'язки. Що стосується імпічменту, то він не прописаний у нас законодавчо. Тим більше, що процедура імпічменту в усіх країнах світу передбачає надзвичайно тривалий процес, він не проходить за один день. В Ізраїлі процедура імпічменту тривала рік, президента НІКСОНА в США відправлено у відставку півтора року, у відношенні КЛІНТОНА майже рік тривала ця процедура, хоча й невдала. Тому, якщо б хто-то навіть і підняв зараз питання імпічменту, то як раз встиг б до дати проведення чергових президентських виборів.

From-UA: - А може, у Віктора ЮЩЕНКА є шанси на другий термін?
К.БОНДАРЕНКО: - Шанси є у всіх, у нас же країна рівних можливостей.

From-UA: - Отже, є всі шанси, що Юлія ТИМОШЕНКО не буде наступним Президентом?
К.БОНДАРЕНКО: - Я не виключаю, що Юлія ТИМОШЕНКО стане Президентом. У нас країна непередбачуваною. Якщо Росія – країна з непередбачуваним минулим, то Україна – країна з непередбачуваним майбутнім. У цьому різниця.

Спрогнозувати, як складуть події 2009 року, з огляду на схильність вітчизняного політикуму до візантійщіни та кулуарного вирішення тих чи інших питань, дуже важко. Тому я й кажу, що може несподівано з'явитися якась «сіра конячка», яка і буде задавати тон в Україні наступні 5 років.

Автор: Дмитро ГОМОН, Надія БАБЕНКО,
Джерело: From-UA
Обговорити на форумі