Росія, Іран і Катар готують "газовий ОПЕК"

Росія, Іран і Катар - найбільші власники газових родовищ, розпочали в Тегерані створення організації, яка має визначати ціну газу. Організація створюється за зразком нафтового картелю ОПЕК, який об'єднує найбільших виробників нафти. "Повинен бути створений газовий ОПЕК. Ми досягли консенсусу", – сказав іранський міністр нафти Голямхуссейн НОЗАРІ.

Газова вишка в Росії. Голова Газпрому Олексій МІЛЛЕР (на фото) уникав слова "ОПЕК". Він більше говорив про домовленості "трійки" найбільших газових виробників. Через кілька днів нарада експертів у Досі, столиці Катару, обговорила подальші кроки у створенні картелю. А за три-чотири місяці у Москві міністри "газових" держав приймуть зобов'язуючі ухвали.

Такий картель – це справжній жах для Заходу. Про плани створення подібної організації Росією і Алжиром стурбовано повідомляв два роки тому італійський концерн Eni. "Якщо три, чотири провідні експортери газу створять координаційну структуру, вона буде більш впливовою, ніж ОПЕК", – попередив у Европейському парламенті голова Eni Паоло СКАРОНІ. Еврокомісія вже заявила, що виступає за продаж будь-якої енергетичної сировини на відкритому і вільному ринку.

Чому так відбувається? Запаси газу у світі набагато менше розпорошені, ніж нафти, отже – легше диктувати ціни споживачам і ділити ринки збуту. А "трійка" – Росія, Іран, Катар – контролює майже 60% світових запасів газу. Але багато запасів перебувають на стадії підготовки до промислового видобутку, особливо в Катарі, а в Ірані видобуток газу розвинуто слабко, і країна змушена частину газу закуповувати у Туркменистані.

У газовому картелі першу скрипку гратиме Росія. У неї найбільші у світі запаси газу, і вона вже забезпечує майже третину потреб Европи. Створення картелю підтримує Венесуела – головний союзник Росії у Південній Америці, яка має найбільші запаси газу, на цьому континенті.

У 2006 році експерти НАТО у таємній доповіді, фрагменти якої потрапили у пресу, попереджали, що Росія прагне створити газовий картель за зразком ОПЕК разом із Алжиром, Лівією, Катаром, пострадянською Центральною Азією та Іраном. Від газової диктатури найбільше може постраждати Европа.

Організація, яка об'єднуватиме Росію, Алжир, Лівію і Катар, контролюватиме половину поставок у Европу. І залежність зростатиме, бо Европа мусить імпортувати дедалі більше газу.

Росія вже є найбільшим імпортером газу до Европи, без Ірану складно побудувати підтримуваний Евросоюзом газогін Набукко до Центральної Европи. А Катар є нині провідним постачальником зрідженого газу для Европи.

Формально "газовий ОПЕК" запропонував іранський лідер Алі ХАМЕНЕЇ, коли зустрічався в лютому 2007 року з керівником Ради Безпеки Росії Ігорем ІВАНОВИМ. Через кілька днів Володимир ПУТІН, тодішній президент Росії, переконував шейхів Катару взяти участь у створенні картелю. Він полетів туди прямо з міжнародної конференції з безпеки у Мюнхені, де звинуватив США, що, будуючи ПРО, вони прагнуть до одноосібного домінування у світі.

Росія вже майже підготувала проект статуту картелю, але роботу припинено навесні 2008 року через неузгодженість підходів з Іраном. Був і спротив Вашингтона. Торік американські сенатори розробили закон, який забороняє створення газових картелів і дозволяє накладати стягнення і санкції на країни, які створюють картель. Через кілька годин після затвердження закону Москва його вже критикувала.

Ідею "газового ОПЕК" у Москві "відкопали" після війни з Грузією, яка дуже зіпсувала відносини Росії із Заходом. Крім того, фінансова криза ускладнює Газпрому отримання кредитів на десятки мільярдів доларів для придбання нових труб, які мали утвердити газове домінування Росії у Європі. До того ж ціни на нафту і газ – головні джерела доходів Росії – почали падати.

Газовий картель має зупинити зниження цін. "Ера дешевої нафти і газу закінчилася. І незалежно від фінансової кризи ціна їх залишиться високою", – переконаний керівник Газпрому Олексій МІЛЛЕР.

Частина експертів вважає, що наразі впливи картелю не будуть значними, бо газ зазвичай продають за багаторічними контрактами, які не дозволяють довільної зміни ціни. Її визначають на біржах. І треба пам'ятати, що ОПЕК лише через 13 років після створення у 1960 році показав свої "картельні зуби".

Утворити газовий аналог ОПЕКу надзвичайно складно, вважають експерти. Адже газ, на відміну від нафти, не продається на відкритому світовому ринку. Винятком є зріджений газ, але його питома вага у споживанні низька, і нею можна нехтувати. Доступ до більшої частини газових запасів ускладнений, для цього створена відповідна інфраструктура, насамперед трубопроводи. Існують довгострокові контракти з країнами, територією яких проходять газогони, тому не можна раптово підпорядкувати роботу всієї ланки газопостачання кільком державам. До того ж у Росії, Ірану і Катару надто різні інтереси в газовій сфері. Поки що про бажання створити "газовий ОПЕК" заявив лише Іран, а Катар, безпека якого залежить безпосередньо від США, навряд чи вдасться до дій, які можуть викликати занепокоєння його західних друзів.

Автор: Євген ПЕТРЕНКО,
Джерело: Українське слово
Обговорити на форумі