Коломийщина: Історичні розвідки про Струпків

У Народному домі с.Струпкова відбулась зустріч сільської громади з лауреатом Шевченківської премії, професором Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника Степаном Пушиком. На розгляд громади було представлено нові книжки: "Село Струпків на фоні історичного шляху Прикарпаття" (автор Микола Жибак) та "Струпківське весілля у записах Ганни Жибак", в яких зроблено нариси про історію Струпкова, Баб’янки і Боднарівки та опис весільної обрядовості, що є скарбом цих сіл.

Вечір розпочався піснею про рідне село, яку склали аматори Іван Гобрей та Марія Кизінська.

Степан Пушик у виступі наголосив, що народ повинен знати правдиву історію, шанувати кращі національні традиції. В нарисах про історію сіл, що належить до Струпківської сільради, використано цінні історичні матеріали, археологічні розвідки українських вчених, зокрема, Ярослава Пастернака, архівні документи і статистичні дані.

Весільні обряди с.Струпкова є додатком до покутського весільного букету. Весільними обрядами і традиціями нашого краю цікавились з давніх-давен, починаючи з грецького мандрівника, "батька історії" Геродота, французького інженера Боплана. Ці українські традиції досліджували члени руської трійці (М.Шашкевич, І.Вагилевич та Я.Головацький), М.Максимович, Т.Шевченко, П.Куліш, П.Чубинський, І.Франко, В.Шухевич, а український етнограф і фольклорист В.Гнатюк наші весілля називав народною оперетою. Добре, що Ганна Жибак додає до весільних пісень і мелодії, які поклав на ноти коломийський педагог і диригент хору "Просвіта" Роман Хімей. Весільні ладканки і пісні Ганна Жибак записувала з уст живих старожилів, зокрема, покійної матері Олени Яневич.

В історичних нарисах Микола Жибак використав відомості про розвиток людської цивілізації на теренах Прикарпаття ще з часів раннього палеоліту, описав про перші писемні згадки у XV—XVII ст., про боротьбу українського народу проти польської шляхти і турецько-татарських орд на Покутті, в яких брали участь і селяни Струпкова та Баб’янки, про трагічні сторінки історії, коли руйнувались наші села і міста чужинцями, гинули від військових баталій і епідемій наші односельці. Досить широко описано лихоліття Другої світової війни, участь наших односельців в УПА, а також про розвиток культурного життя й освіту.

Людей цікавили історії виникнення та походження назви сіл. Є припущення, що назва Струпкова пов’язана із Іваном Струпком, який жив на початку XV століття (дослідження Д.Бучка і Р. Грицака). Коріння жителів даного села пов’язане із карпатськими селами Жаб’є (Верховина) і Пасічна. Назви села немає ніде аналогів в Україні, тільки в Словаччині є близьке за назвою містечко Стропков (Stropkov), яке розташоване на долинах ріки Ондава (Ondava) і його назва пов’язана з іменем Стропки (Stropko). Але зв’язків між цими поселеннями не виявлено. Характерним є те, що там проживає багато українців (після словаків на 2-му місці) і за релігійним складом із 9700 жителів 2098 греко-католики та 367 православні. У 1945—46 роках на околицях м.Стропкова діяли загони УПА, в 1947 році в містечку освячена нова велика греко-католицька церква, у мові жителів багато українських слів.

У струпківському лісі відділи УПА діяли з 1944 до 1954 року.

В обговоренні книг взяли активну участь підприємець Василь Герега, вчителька-пенсіонерка Ганна Грицків, сільський голова Ярослав Пасічняк.

На історичному вечорі були присутні методист районного відділу культури Марія Николайчук, журналісти. Вели програму історично-музичного вечора учителька Струпківської ЗОШ І-ІІІ ст Світлана Атаманчук і завідувачка сільської бібліотеки Оксана Жибак. Присутнім продемонстровано уривки із весільної опери, в якій брали участь хористи "Струпківських візерунків" і музики Іван Гобрей та Іван Арсенич.

Автор: Тарас ЖИБАК
Джерело: "Вільний голос" для www.KOLOMYYA.org
Обговорити на форумі