друкувати


Перше інтерв’ю провідника ОУН

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2008-12-13 02:55:31

Своє перше в житті інтерв'ю закордонним журналістам Степан Бандера дав 31 березня 1950 р. у невеличкому мюнхенському готелі, дотримуючись усіх правил конспірації.

Сумнівно, щоб він міг передбачити тоді, неповних 60 літ тому, яким безкінечним телешоу стане політика новопосталої Української держави і з якою відразою споглядатимуть найпоступовіші громадяни на тих, хто вовтузиться поки що біля державного корита. Та повернімося до інтерв'ю провідника. Отже, це було 31 березня 1950-го, на 26-ий день після загибелі в с.Білогорщі піді Львовом генерал-хорунжого Романа Шухевича.

"Чи ви комендант УПА?"- спитав Бандеру один з п'ятьох присутніх у готелі кореспондентів.

"Ні, - почув у відповідь,- головним комендантом УПА є генерал Тарас Чупринка".

- "Який кількісний склад УПА?" - знову поцікавились присутні.

- "Це таємниця", - коротко відповів Бандера.


Доводиться припустити, що ні інтерв'юери, ні той, кого інтерв'ювали, не були обізнані з фактом загибелі головного командира Армії Безсмертних. Так, половина людей, які здійснювали тоді зв'язок між краєм і закордоном, за визнанням самого Бандери, гинула. А те щоб з часу бою в Білогорщі минув майже місяць, а на Заході нічого про це не знали? Дивно...

Ще дивнішою (особливо для тих, хто й досі не бачить різниці між бандерівцями і бандитами) виглядатиме відповідь провідника ОУН на запитання про майбутній державний лад в Україні в разі здобуття націоналістами влади. Бандера запевняє присутніх, що змагає до народоправства, тобто демократії, і соціальної справедливості. "В Українській державі, - каже, - український нарід свобідною волею має вирішувати сам про її державний і суспільний устрій. Українська держава запевнить свобідний розвиток усіх ділянок життя — релігії, культури, господарства, забезпечить всебічну особисту свободу і справедливість усім громадянам...".

Чи за народом у нас сьогодні вирішальне слово стосовно державного і суспільного устрою? Чи гармонійно розвиваються релігія, культура, господарка? Чи живемо ми, якщо на те пішло, в державі, за яку змагав Степан Бандера? Навіть дуже далека від політики людина мусить визнати, що щось тут не те. Що вже тоді казати про людину, яка звикла думати, аналізувати, тобто жити не позиченим, а своїм власним розумом...

Джерело: "Коломийська правда"
Обговорити на форумі