Вісники апокаліпсису

Ми запросили Сергія ЯРЕМЕНКО (на фото) посперечатися з Віктором СУСЛОВИМ, по рецептах якого боротьба з гіперінфляції і кризою велася в 90-ті ("фіксований" курс, податкове та митне законодавство, регулювання банківської сфери та фінансового сектору). А в 1997-му СУСЛОВ на посаді міністра економіки спрогнозував кризу 1998-го. Але тоді його не почули...

Яку кризу все-таки переживає Україна – фінансову, бюджетну, платіжну, економічну? Чи є вона результатом "ефекту доміно" світового кризи або його причини – в помилковій економічній політиці, котра проводилася і проводиться в Україні?
Віктор СУСЛОВ: Коли кажуть, що причиною української кризи є світова, це часткова правда. В Україні є власні передумови для кризи, аналіз ситуації з платіжним балансом показує, що криза рано чи пізно повинна була відбутися. Керівники Національного банку України стверджують, що у фінансовому кризі винні громадяни корті панікують, які знімають гроші з депозитів, знижуючи платоспроможність банків, і скуповують валюту, знижуючи тим самим валютний курс гривні. Це не так. Всі серйозні політично незаангажованих аналітики сходяться в думці, що причина економічної кризи – це важка криза платіжного балансу України, спричинений значним перевищенням імпорту товарів над експортом і політикою нарощування внутрішнього споживання за рахунок іноземних кредитів.

Опубліковані офіційні статистичні дані станом на 1 листопада. Економічна ситуація продовжує швидко погіршуватися. Протягом жовтня негативне сальдо торгового балансу збільшилося на 27% і досягла $ 1,7 млрд. за місяць. Від'ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу України збільшилася до $ 1,9 млрд. Негативним стало також сальдо фінансового рахунку платіжного балансу – $ 2,1 млрд. НБУ змушений був витратити $ 4 млрд. з валютних резервів для покриття дефіциту платіжного балансу. Ще $ 2,5 млрд. було витрачено Нацбанком для часткового покриття попиту на готівкові долари. Залишок валютних резервів НБУ на 1 листопада склав близько $ 32 млрд. Зрозуміло, що при таких темпах витрачання валютних резервів, з урахуванням необхідності гасити валютні борги російському Газпрому та іншим іноземним кредиторам, навіть якщо в повному обсязі буде отримано кредит МВФ, валютні резерви будуть вичерпані через 4-5 місяців від неминучої неможливістю виконання зобов'язань. Ось це і називається дефолтом.

Сергій ЯРЕМЕНКО: Відмінність нашої кризи від західної полягає в тому, що на Заході при здоровій економіці лопнув фінансовий міхур. І їх завдання – відновити фінансову систему, тому вони капіталізують фінансові установи. Хоча усунути причину виникнення міхура неможливо, не розв'язавши протиріччя – долар є і світової, і національною валютою одночасно.

Наше завдання набагато складніше. Українська фінансова система підірвана жорсткою монетарною політикою, яку з початку року проводили Володимир СТЕЛЬМАХ та Віктор ПИНЗЕНИК. Тепер до цього додалася проблема відтоку банківських вкладів. Ну і найголовніша біда – наша нездорова економіка. Вона не виробляє конкурентоспроможних товарів. Ми носимо, їмо і використовуємо те, що ми не продукуємо. Причому ще й у борг. Ось і результат: $ 100 млрд. боргу та знищене виробництво. І відсутність необхідної інфраструктури, щоб це виправити. У Нацбанку немає механізмів довгострокового рефінансування. В Уряду немає ні Банку реконструкції та розвитку, ні Експортно-імпортного банку. Тобто він формально існує, але не виконує своєї функції, а працює, як і всі інші банки, на прибуток. І ніхто йому не забороняє кредитувати імпорт польської картоплі.

В.С.: Не розумію, навіщо ПИНЗЕНИК весь час заявляє про профіцит, а в лікарнях немає грошей на купівлю елементарних ліків. Адже явно почався бюджетний криза.

С.Я.: Його мета - зберегтися ...

На посаді?

С.Я.: На свободі ...

(Загальний гомеричний сміх.)

Він приходить у владу і кожного разу приносить з собою проблеми. Такий собі вісник апокаліпсису ... (сумний сміх.)

Як би ви оцінили антикризові заходи, що проводяться Урядом та Нацбанком і сформульовані у законі, який прийняла Верховна Рада?
В.С.: А хіба приймалися якісь реальні заходи? Рішення про збільшення розміру компенсацій за втраченим вкладами у разі банкрутства банків – це чистий піар, оскільки Фонд гарантування вкладів накопичив суми компенсацій, що не перевищують 1% величини банківських депозитів громадян, тобто реально буде неможливо виплатити вклади навіть у випадку банкрутства одного великого банку. Створення Стабілізаціонного фонду – це теж піар і гра у трішкін кафтан, оскільки джерела наповнення цього фонду та держбюджету одні й ті ж самі, і наскільки грошей більше буде у Стабілізаціонном фонді, настільки їх менше буде в бюджеті. Заборона на дострокове вилучення вкладниками депозитів могла бути ефективною тільки на короткий період часу, причому цей період обов'язково треба було оголосити. Зараз, коли будь-який новий депозит відразу виявляється замороженим, дуже мало сміливців, які відкривають нові депозити. В основному вкладники їх вилучають у міру завершення термінів.

Інші заходи завдали тільки збитки. Всі спроби адміністративного регулювання валютного курсу призвели до витіснення операцій з купівлі-продажу валюти на чорний ринок. Хаотичні валютні інтервенції НБУ, повна невизначеність з політикою валютного курсу, яка робить неможливою нормальну зовнішньоекономічну діяльність ...

С.Я.: Антикризові заходи, оформлені законом, містять взаємовиключні речі. З одного боку, вимоги МВФ відповідно до монетарної теорії: бюджет повинен бути бездефіцитним, а курс – плаваючим. З іншого боку – кейнсіанскій підхід: націоналізація банків, активне впровадження держави в економічні сфери, підтримка бюджетними коштами економіки. З таким змішуванням протилежних підходів з кризи ми не вийдемо ніколи.

Нам потрібен власний, глибоко продуманий план, який не повинен бути точною копією планів розвинених країн. Вони виробляють, ми – ні. Вони дають в борг, ми займаємо. Як же ми можемо слідувати їх підходам? Чому ми не беремо приклад Туреччини та Китаю – країн, які створили власне виробництво?

Що зробили в Китаї, маючи $ 1 трлн. валютних резервів? Вони зробили те, що я хотів, але не знайшов тут однодумців: створили Фонд інвестицій. Банк і уряд Китаю домовилися, що уряд займає у Банку Китаю юань, купує валюту, віддає фонду, а той йде по світу і все скуповує за долари – порти, обладнання, цінні ресурси. Вони не віддали ці гроші на зберігання в американські банки і не вклали в цінні папери. Вони їх вклали в своє майбутнє.

Ви допускаєте, що валютні резерви України, вкладені у західні (перш за все американські), банки, можуть бути "поза зоною досяжності" з-за краху цих банків?
В.С.: Ми не знаємо, скільки валютних резервів застряло в західних банках. Не виключено, що цим пояснюються судомні дії Нацбанку, який то виходить на валютний ринок, то не виходить: можливо, сидить і чекає, поки йому черговий депозит розморозять ...

С.Я.: Без коментарів ...

Що повинен робити НБУ незалежно від ймовірного сценарію розвитку подій, а що - уряд?
В.С.: Не можна допускати зростання імпорту. Необхідно вводити величезні акцизи на імпортні автомобілі терміном на рік-два, підвищити ціну на авто вдвічі, змусити громадян утриматися від покупки. Україна – єдина країна в світі, яка продала автомобілів на 14% більше в жовтні, ніж у вересні.

Так, в політичних силах, близьких до Уряду, у нас найбільші імпортери автомобілів, вони будуть з усіх сил відстоювати свій бізнес, але за імпорт платить НБУ своїми резервами. Він видає кредити рефінансування комерційним банкам, банки на ці гроші скуповують валюту, клієнти на цю валюту – автомобілі. Якщо так продовжувати – неминучий крах. Швидко і ефективно проводячи політику, про яку я сказав, ми в силах різко обрізати імпорт і відновити рівновагу торгового балансу. А далі потрібні програми стимулювання експорту, розвитку та підтримки металургії. Але про це було сказано.

Я б хотів звернути увагу на те, що на 1 листопада заборгованість по валютних кредитах склала 156 млрд. грн., А так як вони в основному бралися за курсом 5,0 UAH/USD, сміливо можна вважати, що на початок листопада фізособи повинні більше $ 30 млрд. Сумасшедшая сума, обслуговувати яку все важче з-за падіння курсу гривні. Нещасні боржники бігають, скуповують долари, але повернути кредити не зможуть. Це буде люмпенізація середнього класу. НБУ разом з урядом середній клас ліквідують як такий.

Є різні способи, щоб допомогти людям, які "потрапили" з валютними кредитами. Я навіть роздрукував закон, автором якого я був у 1996 році і який провів у Верховній Раді: про порядок погашення прострочених банківських позик сільгоспвиробниками. Закон виявився досить ефективним і пізніше продовжувався Верховною Радою до 31 грудня 1998 року. Завдяки цьому закону змінили порядок погашення кредитів: спочатку виплачується тіло кредиту, потім відсотки, і пеня не стягується. Це багатьох врятувало від банкрутства. Подібні заходи мало б сенс поширити на позики фізичних осіб.

С.Я.: Якщо ми хочемо обмежити імпорт легкових автомобілів, то потрібно вводити квотування. А банкам заборонити (або ввести 100-відсоткове резервування) під кредитування купівлі легкових авто. Зробити все, щоб наша власна фінансова система не брала участь у кредитуванні. Нехай "Мерседес" їх "Дойче банк" кредитує, хоч на 40 років вперед. Але це так, до слова.

Перше, що повинен зробити Нацбанк, – оголосити тренд. Як можна було взяти stand by і не оголосити, якими будуть курс та монетарна політика?! Навіщо тоді його брали? НБУ зобов'язаний порахувати і пред'явити країні: такий-то тренд, на це мені не вистачає з резервів такий-то суми, я не уявляю рівень колапсу таким-то.

Може, якщо б все розписали, виявилося б, що і кредит МВФ не потрібен, можна обійтися своїми $ 20 млрд. І тоді замість меморандуму написали б спільний план, що має зробити Уряд, щоб разом з НБУ в парі витягнути економіку.

Скажімо, Нацбанк каже: я надаю гарантії всім комерційним банкам за кредитами на експортні операції. І прошу Уряд прийняти такі-то заходи з обмеження імпорту. І ніяких держтендерів за участю іноземців. А гроші вкласти в місцеві літаки і літати місцевими авіалініями. І відмовитися від затискування дефіциту бюджету: для таких країн, як наша, дефіцит бюджету має складати 10%.

А так що? Тренд не оголошено. Stand by дається Центробанку для підтримки курсу і призначений для розрахунку за боргами із Заходом. У відповідності з меморандумом взяли позицію – затиснути всю ліквідність, щоб врятувати курс. І так економіка не кредитувалась, а в цій ситуації взагалі стався ступор. Пішла друга хвиля кризи. У банків збитки. Що буде з банками? Кому вони потрібні тепер?

В.С.: Національний банк поки що зосереджується на двох напрямках – забезпеченні інтересів іноземних кредиторів і турботи про "близьких його серця" комерційних банках. Підприємства реального сектора економіки до сих пір залишаються без реальної підтримки. Звичайно, розробка цільових кредитних програм для промисловості, сільського господарства та транспорту – це завдання в першу чергу Уряду, але Національний банк повинен забезпечити їх кредитними ресурсами. Згаданий Президентом України факт непідготовленої роздачі кредитів рефінансування на 40 млрд. грн. комерційним банкам викликав вал збільшення попиту на валюту на міжбанківському валютному ринку, але не привів до збільшення платоспроможності банків і тим більше не викликав збільшення кінцевого попиту на продукти реального сектору економіки. Це може досягатися тільки в ході реалізації спеціальних урядових програм. Тому Уряду та Національного банку настав час припинити з'ясування, хто відповідальний за розвиток кризи, і виступити зі спільною чіткою програмою її подолання.

Вже зараз можна говорити, що явно нелогічні, без чіткої програми дії призвели до того, що першою умовою виходу з кризи є звільнення від посад нинішніх посадових осіб та призначення тих людей, кому суспільство зможе довіряти. Одні лише жарти голови НБУ з приводу того, що він перелічив гривню за індексом "Біг Мака", і вийшло 1,8 UAH / USD, чого варті! Оскільки такого курсу немає і не очікується, обиватель робить висновки про непрофесіоналізмі і неадекватність цих людей.

С.Я.: Він керівник типу тих, хто їздить на налагодженій машині. У випадку надзвичайних ситуацій його дії неадекватні.

Чи потрібно зупинити валютні аукціони?
С.Я.: Аукціон у сто разів архаїчніший, ніж те, що у нас було. Я питаю: невже аукціон додає грошей? Ні. Він пригнічує попит? Ні, він тягне його вгору. Яка ж мета застосування аукціонів? Якого результату від них чекають?

В.С.: Безумовно, Національний банк повинен бути активним учасником торгів на міжбанківському валютному ринку. Дійсно, немає сенсу в поділі НБУ участі в торгах і проведення окремих валютних аукціонів. Це може давати курс, відмінний від того, який складається на міжбанку. А будь-яка множинність курсу в умовах кризи веде до негативних наслідків і величезним зловживанням.

Публічне обговорення умов stand by або курсової політики - це помилка?
С.Я.: Це перетворилося в шоу, де немає відповідальності за сказане ...

В.С.: СТЕЛЬМАХ як голова НБУ, а також інші високі посадові особи можуть виступати в одному випадку: коли вони говорять правду. Неприпустимо говорити неправду нібито для боротьби з панікою і заспокоєння громадськості. Це підриває довіру до НБУ, уряду та взагалі до влади. Ну а можливість висловити свою думку експертів, представників реального сектору, банківських кіл, журналістів не повинна бути ні в якому випадку обмежена. Повинен продовжуватися діалог суспільства та влади з найбільш складних питань. І влада повинна слухати не тільки себе, але і свій народ. Хоча б іноді.

Ви бачите світло в кінці тунелю?
В.С.: На жаль, нас чекає неоптімістіческій сценарій. Перехід на бартер, давальницьких схем і розрахунок готівкою доларами. Наступить соціальна напруженість. Виникнуть гострі проблеми. Правового виходу немає. Вихід тільки політичний.

С.Я.: Я б хотів цих хлопців запитати про одне: як ви будете платити за газ?! Нафтогаз хотів купити $ 600 млн. для погашення боргу Газпрому, а йому не продали! Ось бордель в країні! Газпром, напевно, дивиться і думає: хворі люди. А далі – зима. Я машину дров на дачу завіз. Хорошу пічку збудував в маленькій кімнатці, де можна нормально жити "...

В.С.: Я теж буржуйку поставив. Перезимуємо. А в цілому все проходить, пройде і ця криза ...

Розмовляла Галина МОЙСЕЄВА, Версії.сом
Переклад: Михайло ТЕРЕЩЕНКО, www.KOLOMYYA.org
Обговорити на форумі