Позиція країн-членів НАТО щодо України залишається незмінною

Директор міжнародних програм Центру Разумкова Валерій ЧАЛИЙ зауважує, що дискусія в суспільстві не повинна зводитись до тонів "НАТО, чи не НАТО", а повинна вестись навколо аналізу проблем громадян, держави і захищеності держави від зовнішніх загроз.

"Мета і пріоритет України не змінюються, вони зазначені законодавчо. Забезпечення безпеки держави відбувається шляхом приєднання до колективної європейської системи безпеки, і в законі про основи національної безпеки записано, що ця система — НАТО. На сьогодні ця позиція незмінна, і відповідно до цієї позиції повинні діяти всі — і Президент, і прем’єр-міністр, і всі урядові чинники, і вся українська бюрократія", — наголошує експерт.

Він нагадує, що на Бухарестському саміті була заявлена дуже жорстка і дуже амбітна позиція — Україна буде членом НАТО. "І в такій конфігурації треба розглядати перспективу інтеграції", — підкреслює Валерій Чалий.

Що стосується поточного моменту, політолог зазначає, що питання ПДЧ дійсно було надто політизоване як в Росії, так і в деяких європейських країнах, і в самій Україні. "План дій щодо набуття членства в НАТО був фактично прирівняний до самого членства, що є досить далеким від істини. В результаті з плану, який додає можливостей для внутрішніх реформ сектору безпеки і суміжних секторів в Україні, він перетворився на кшталт перепустки в НАТО, що не відповідає абсолютно ніяким документам альянсу. Тому, сьогодні треба відійти від надто концентрованої уваги на термінах тих чи інших інструментів, і більше звертати увагу на сутність співпраці і інтеграції в нових умовах швидкозмінного геополітичного порядку, в тому числі, і на сутність нових загроз безпеки", — говорить він.

За словами експерта, поточні інструменти можуть бути сьогодні використані, але це не означає, що ми маємо відмовлятись від нарощування подальших можливостей взаємодії. Він також зауважує, що немає юридично закріпленої вимоги вступу в НАТО виключно після отримання ПДЧ. "Країна може долучитися до НАТО через цей інструмент, але це не обов’язково. Хоча всі наші сусіди, які в останні часи приєднувались до НАТО, цей інструмент використовували", — відзначає він.

На думку пана ЧАЛОГО, це питання не ключове, ключове питання — це стратегічне бачення, як з боку НАТО, так і з боку України, механізмів реагування на нові загрози безпеки, і друге — це внутрішня політична консолідація, не навколо питання "НАТО, чи не НАТО", а навколо оптимальної моделі забезпечення національної безпеки. Але, на погляд політолога, такою оптимальною системою безпеки в Європі є саме НАТО.

Він зазначив, що пропозиції експертів Центру РАЗУМКОВА, які були направлені і в штаб-квартиру НАТО і на зустріч міністрів оборони в Таллінні, якраз і стосуються того, що треба оцінити сьогоднішню ситуацію і сконцентруватись не на термінах, а на суті взаємодії і глибині інтеграції, при цьому не відмовляючись від інших форматів, але , на його переконання, говорити про нові формати можна буде лише після того, коли будуть зроблені конкретні речі. "Центр РАЗУМКОВА ще раз наполягає на тому, що дискусія в суспільстві не повинна зводитись до тонів „НАТО, чи не НАТО”, вона повинна вестись навколо аналізу проблем громадян і проблем держави, захищеності держави від загроз безпеки і найкращий моделі реагування. Якщо провести таку серйозну дискусію, відповідь буде однозначною. І щоб не відбувалось з часовими рамками, позиція всіх членів НАТО залишається незмінною. І ніяка третя країна не може накладати вето на суверенне рішення України, Грузії, або будь-якої іншої держави щодо вступу в НАТО", — підсумував експерт.

Автор: Андрій КАТРИН-МИХАЙЛЕНКО, www.KOLOMYYA.org
Обговорити на форумі