Заборонено... жити

Аж такого голоду Західна Україна не знала. Однак, блюзнірством виглядають потуги комуністів і їхніх прихованих симпатиків протиставити західняків східнякам, мовляв, різні у них духовні цінності. Цінності в українців єдині. І це ще раз засвідчено масовими заходами пам’яті жертв Голодомору на Великій Україні, котрі проводяться в Галичині. І їх, цих заходів, не може бути забагато. А цинічна заувага народного депутата Тараса Чорновола про "мазохістичне завзяття" та "некрофілію", з якими Президент віддається відзначенням роковин Голодомору, ще раз висвітлює справжнє обличчя деяких народних обранців.

В Отинії участь у реквіємі пам’яті жертв Голодомору взяли кілька сотень мешканців селища — представників влади, депутатів селищної та районної рад разом зі своїми колективами, працівників закладів культури, учителів, учнів, медиків, членів громадських організацій.

Довжезна людська колона тихою ходою рушила від селищної ради до кладовища. Тут біля пам’ятника жертвам репресій спом’янули трагедію.

Священики відслужили панахиду. Пристрасним і гострим був виступ селищного голови Богдана Тимчишина. Висловлювався смуток і жаль як за невинно замордованими, так і за тим, що винуватці найбільшої трагедії століття залишилися непокараними. Навіть їхні злочини лівацька пропаганда закликає "не перебільшувати".

З "Чорною книгою України" в руках до присутніх звернулася голова осередку Союзу українок Стефанія Данилець. Звучав вірш про Голодомор. Виступив також депутат обласної ради (БЮТ), мешканець селища Олександр Левицький.

Урочий смуток розносив хор церкви Різдва Пресвятої Богородиці під орудою Дмитра Мачошака. Залунав поминальний дзвін. Більше не треба було слів. Організованою колоною люди вирушили з кладовища.

Джерело: Гр. ОРДИНЕЦЬ, "Вільний голос"
Обговорити на форумі