Наші вибори — найдемократичніші

Під таким гаслом неохоче йшли люди у радянські часи на вибори. Багато хто йшов, боячись переслідувань з боку КДБ. Дехто вперто не хотів іти на вибори — за них голосувала дільнична комісія, яка теж не хотіла мати неприємностей із партійними органами. А потрібно було, щоб проголосували 99,8% громадян, тобто, 2% залишали на демократію.

Якщо порівняти теперішні вибори, то зміни невеликі. Нині ніхто нікого не переслідує — прийшов чи ні на вибори. Зате депутатів обирає не народ, а лідери відповідних партій. Також задіяний так званий адмінресурс.

Ця хронічна хвороба переобирання парламенту має дуже низький коефіцієнт корисної дії. По-перше, недосконала виборча система — або занадто вдосконалена. Здебільшого, обираються до парламенту одні й ті ж люди. В основному, це мільйонери та мільярдери, які дбають про власні фінансові інтереси. Частину з них зовсім не цікавить життя країни. Не менш важливим є те, що з народної казни пропадають сотні мільйонів, які украй необхідні для народних потреб. А тут — ще один удар по незахищених верствах населення: підвищення цін на медикаменти. Це удар по інвалідах та пенсіонерах, бо вони найбільше користуються ліками. А у верхах нібито шукають крайнього, мовляв, нема підстав, це протизаконно, у країні все гаразд... Це для того, щоб заспокоїти народ. Приспати, бо крайнього ніколи не знайдуть... Але найголовніше й найстрашніше те, що порушники закону тісно співпрацюють із правозахисними органами. Ось тут закопано і справедливість, і закон, і віру в майбутнє...

Автор: Ярослав ЖУПНИК, "Вільний голос"
Обговорити на форумі