Де посіяти слово?

Нова демократична доба, хоча й переживає суперечності часу, подарувала всім свободу слова. Зокрема, це багато важить для тих, хто тільки починає свій шлях у літературу, шукає свого слова.

І слава Богу, що в Коломиї знайшовся такий письменник, який допомагає початківцям, хоч за це ніхто не платить. І добре, що в нас є такий часопис, як "Коломийський вісник", що ось уже декілька років інформаційний спонсор творчості юних літераторів.

Могло б бути ще краще. Якби відділ освіти таки подбав про талановитих школярів і нарешті відкрив літературний гурток у Коломийському будинку дитячої та юнацької творчості. Невже так складно усвідомити, що діти нової доби хочуть перебувати в стані творчого осягнення світу? Що заважає вирішити це питання? Кошти? Та ми тоді більше втратимо, аніж здобудемо. Здається, про це чомусь якнайменше думають. Це є недосконалістю свідомості.

Батьки юних авторів приємно дивуються, що ще є такі люди, які підтримують початківців на сторінках газети. Та як не підтримати, це ж наша завтрашня літературна та журналістська зміна, для кого редакція, переживаючи скруту, не шкодує газетної площі, хоч жодного разу не отримувала для цього фінансової підтримки від держави, як інші видання.

Цьогорічний День української писемності та мови ми могли б відзначити журналом. Це вже не лише прикрість, а хронічне ігнорування можливостей для розвитку культурних традицій міста над Прутом.

За все, отже, треба боротися. Навіть тоді, коли є свобода слова.

Автор: Ярослав ЯСІНСЬКИЙ, лауреат премії імені Т.Мельничука, "Коломийський вісник"
Обговорити на форумі