Міністр на пульті керування

В Україні заведено, що тільки виникає натяк на політичне напруження, одні й ті самі люди починають лякати громадян "силовими сценаріями". А вже за мить, – хутко натягують на себе ж камізельку "рятівника вітчизни". Уже другий підряд міністр внутрішніх справ поводиться саме так.

"Попереджаю всіх тих політиканів, які замислюють і розглядають пропозиції своїх технологів про можливі провокації і створення штучних конфліктних ситуацій, щоб вони не гралися", – це цитата з виступу Василя Цушка напередодні виборів минулого року.

Його наступник – Луценко, до речі теж соціаліст у минулому, був лаконічнішим: "Не дам зірвати спокій у країні!". Одночасно із цією заявою розпочався наступ його товаришів-бютівців на суди і ЦВК. Мета – зірвати вибори. Депутати провокували людей у формі, нападали на суддів, трощили державне майно, а потім із глумливою посмішкою казали на камеру, що вони – жертви. Бютівці користувалися всім, що було під рукою, а головне – власною безкарністю. Так само під рукою був і головний міліціонер країни та 300 тисяч його озброєних підлеглих.

"Луценко на сьогодні не керує Міністерством внутрішніх справ, – заявив керівник Управління державної охорони Валерій Гелетей після перших провокацій в судах і ЦВК. – Я – свідок, і це підтверджують десятки свідчень та відеоматеріалів, що народні депутати від Блоку Юлії Тимошенко на сьогодні керують Міністерством внутрішніх справ. За одним телефонним дзвінком: "Юра дай Беркут, тому що райвідділ тебе не слухає", – приїжджає "Беркут" і починаються провокаційні дії".

Зі свідченнями Гелетея, "Беркут" прибув до Вищого адміністративного суду за телефонним дзвінком депутата Писаренка, який просив захистити його колег. Як пояснили у МВС, відомство відреагувало на запит народного обранця – за законом. Добре, але чому тоді замість навести порядок, беркутівці вдалися до провокацій?

Однак країна побачила відеозаписи журналістів, на яких бютівці грубо лаються і поводяться брутально. Юлії Володимирівні довелось вибачатися. Кращого пояснення, ніж надмірна емоційність підлеглих, вона не придумала. Тобто – визнала свавілля. Якщо з нею усе зрозуміло – відстоює свої політичні амбіції, то до Луценка є кілька питань.

Чому він, переконаний у законності своїх дій, жодного разу не зустрівся з керівником УДО? Адже відповідальному керівнику не личить весь час прикриватися заступниками.

"Коли силовий міністр, під чиїм керівництвом понад 300 тисяч озброєних підлеглих, займається політикою – це вкрай небезпечне явище", – переконаний народний депутат І і ІІ скликань Андрій Мостиський. У даній ситуації, вважає він, міністр Юрій Луценко повинен або виконувати свої посадові обов’язки, або подати у відставку.

Є така приказка: на злодієві шапка горить. Так от, 16 жовтня Луценко ненароком визнав, що перебуває "на зв’язку" із бютівцями. Поки члени Кабміну чекали початку засідання, силовий міністр, не приховуючи обурення, повідомив присутнім про поновлення на посаді голови Печерського райсуду Києва Володимира Колесниченка. Як зізнався Юрій Віталійович, цю новину йому надіслали sms-повідомленням. "Печерський суд захопили! Указом президента зняли Отрош (ред. Інна Отрош – тоді голова Печерського районного суду Києва), замість неї іншого призначили", – сказав він, і міністри хвилин п'ятнадцять обговорювали цю подію, повідомив "Коммерсантъ-Украина".

Знаючи політичні симпатії міністра, журналісти припустили: sms-ку міг прислати той, хто керує облогою судів, але не знаходиться у Кабміні, скажімо, бютівець Портнов. Тому відверто поцікавились у нього: "Ваша sms-переписка з головою МВС свідчить, що він із БЮТ – заодно?" 
"Ну чому – заодно? Не заодно, – почав було виправдовуватись Портнов. Проте за мить, опам'ятавшись, здивовано запитав: А ви звідки знаєте?" Ще за мить, не дочекавшись відповіді, почав відмахуватися від кореспондента.

Хай там як, а Луценко діє "чітко за планом". І погони йому не тиснуть, а навпаки, – захищають краще від броньованого щита. І йдеться не лише про рейдерське захоплення судів. Луценко мав місію допомогти розвалити президентську команду зсередини, переконані лідер Єдиного Центру Ігор Кріль. На його думку, із цим завданням головний міліціонер упорався: вся Народна Самооборона, а також Тарасюк, Катеринчук, Кармазін – усі під спідницею у Тимошенко. Про таку загрозу єдиноцентристи попереджали ще навесні, назвавши Народну самооборону "п’ятою колоною" у президентській фракції.

Тоді ж, весною Луценко взявся і за головних опонентів Юлії Володимирівни. Самооборона неодноразово вимагала відставки глави президентського секретаріату, звинувачувала його у всіх гріхах. Самбісти почергово паплюжили і самого гаранта. "Вони борються за Тимошенко проти Ющенка. І в тому полягає їх відверта підлість, – наголошував Ігор Кріль ще задовго до розпуску парламенту. – Пройшовши до парламенту на спині Віктора Андрійовича, вони вирішили тепер "вгадати", за кого їм вигідніше грати далі".

Цікаво лише, яке місце у списку БЮТ стільки коштує?

Автор: Дмитро ТУЖАНСЬКИЙ
Обговорити на форумі