Задля повноцінного життя
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2008-11-03 11:45:15
Саме цією сферою опікується обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Прийняту на останній, ХХV, сесії обласної ради програму "Безбар’єрне Прикарпаття у 2008—2011 роках" великою мірою ініціювали і розробили фахівці Фонду. І передбачає вона поліпшення життя інвалідів.
— Програма включає дев’ять розділів і має істотно посилити соціальний захист інвалідів, — розповідає керуючий обласним відділенням Фонду Василь ЖУРАКІВСЬКИЙ. — Насамперед має бути забезпечений людям з обмеженими можливостями вільний доступ до житла, закладів охорони здоров’я, громадського призначення, культури, освіти, спорту, до послуг транспорту, зв’язку. Важливими є професійна орієнтація, підготовка і зайнятість інвалідів. і зауважу, що інваліди працюють не гірше за своїх здорових колег. Зрозуміло, що для цього їм потрібно створити умови.
— І для організації робочих місць виділяються гроші? Зрештою, як фінансуватиметься програма "Безбар’єрне Прикарпаття"?
— Так, Фонд здійснив фінансування технічного переоснащення підприємств Центру соціально-трудової та професійної реабілітації "ІНІН" у розмірі 300 тисяч гривень для створення нових робочих місць. А вже нинішнього року на Івано-Франківському учбово-виробничому підприємстві УТОГ коштом Фонду працевлаштовано Кароліну Маяковську, Володимира Колосовського, Ольгу Фьодорову, Ярослава Скробача. Маємо розуміти, що для людей неповносправних праця є дуже важливим фактором самоутвердження в суспільстві, навіть вагомішим, ніж для звичайних громадян. А взагалі більшість заходів уже згаданої програми будуть фінансуватися за рахунок коштів обласного бюджету. Але ми закликаємо і самих керівників тих чи інших закладів, до речі, виконуючи указ Президента, облаштувати пандуси для безбар’єрного доступу інвалідів. Зрозуміло, що виконанню програми можуть багато посприяти благодійники, як це є у цивілізованих країнах. Маємо зрозуміти, що всі ми, як кажуть, ходимо під Богом і ніхто не застрахований від біди... Зрештою, це обов’язок суспільства.
— Як на мене, то важливо, аби допомога неповносправним приходила якнайшвидше.
— Безперечно, нині дошкільні навчальні заклади області відвідує 101 дитина-інвалід. Але проблемою і далі є їх подальша медична та соціальна реабілітація. Адже навіть у Калуші, Коломиї так і не спромоглися створити центри для реабілітації дітей-інвалідів. У цьому ж ключі — й навчання інвалідів у професійних та вищих навчальних закладах. Мені приємно привітати 13 випускників вищих і середніх навчальних закладів, які цього року здобули освіту і професію завдяки фінансуванню коштами нашого Фонду. Це ірина Бурдуланюк із с. Стопчатова Косівського району, Дмитро Поцілуйко, Тетяна Гаврилів та Ярослав Климкович з Калуша, Галина Яремків із с. Старого Мартинова Галицького району та інші. Але в загальному справа із навчанням інвалідів потребує пильної уваги як соціальних служб, так і розуміння проблеми самими керівниками навчальних закладів. Адже кількість студентів з числа інвалідів становить лише 0,3 відсотка загальної кількості, серед учнів професійно-технічних закладів їх ще менше. Хоч ми постійно порушуємо цю проблему. А за навчання 43 інвалідів у ВНЗ для здобуття професії вже направили майже 68,5 тисячі гривень. Зауважу, що для здійснення фізкультурно-спортивної реабілітації Івано-Франківському державному центрові "Інваспорт" перераховано 30 тисяч гривень, а обласна громадська організація УТОС одержала підтримку на придбання трьох комп’ютерних тефлокомплексів. Фонд подбав і про створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів.
— Але великою мірою допомогти у вирішенні порушених проблем могли б меценати, як це є в Європі чи Америці...
— Так, і ми намагаємось залучати людей до благодійництва. Відгукуючись на наші прохання, роботодавці на виплату матеріальної допомоги передали 12 615 гривень благодійних коштів. Це, зрозуміло, не так багато, але є надія, що благодійників завтра буде більше. Бо ж кажуть у народі: раз добром зігріте серце вік не охолоне. Серця людей, яким ми приходимо на допомогу, завжди будуть відлунюватись вдячністю.
Автор: Богдан ВІВЧАР, Галичина
Обговорити на форумі