Чому Україні потрібен Ющенко

Майбутні президентські вибори в нашій країні будуть не просто виборами президента. Це будуть вибори того, чи будемо ми господарями на нашій землі, чи будемо ми пишатись нашою культурою, мовою, історією, чи будемо знову в закривавлених лапах тих, хто віками нищив наші віру, культуру, пам’ять, хто голодоморами, репресіями замордував десятки мільйонів найкращих наших людей. А тому я, дивлячись на те, як масовано, наполегливо, підступно, хитро, професійно працює дискредитаційна машина, запущена тими, хто завдав непоправних втрат нам із вами і нашому майбутньому, хто прагне панувати на нашій землі, не можу стримати своїх емоцій і свого бажання поділитися думками з цього приводу.

2004 року ми обрали Президента, і всі добре пам’ятаємо, як це було. Пам‘ятає і світ, який із захопленням спостерігав за цим. Президентом було обрано Віктора Ющенка. Україна дістала даний Богом шанс в особі цієї людини мати своє майбутнє. Бо те, до чого вела попередня влада, називається рабством. Я був тоді упевнений, що тільки ця людина здатна збудувати нашу державу такою, якою її хочуть бачити всі нормальні люди, — багатою духовно і матеріально. Упевнений у цьому і нині, бо розумію, яким шляхом він нас веде — тим шляхом, ідучи яким людина зрозуміє ціну того, що нам дав Бог.

Розвиток національної свідомості є шляхом утвердження державності. Президент хоче повернути у свідомість українців пам’ять про славне історичне минуле, повернути славу запорозького козацтва, знищеного Катериною II та Петром I. Президент хоче домогтися визнання наших героїв, які боролися за свободу, а саме вояків УПА, бо це були справжні герої, це була справжня національно-визвольна армія.

Президент робить пріоритетним євроінтеграційні процеси України, бо нескладно помітити те, де люди живуть краще і по який бік від України. Ми повинні тягнутись до світла, а не лізти в те смердюче багно, в якому були кілька сотень років і з якого ледве почали вибиратись.

Ті, хто закидає Президентові, що він нібито зрадив Майдан і т.ін., хочу сказати: політик повинен бути гнучким, йти на компроміси, враховуючи насамперед національні інтереси держави, а не власні амбіції, тому ті кадрові суперечливі призначення, які були, на моє тверде переконання, були виправданими, щоб не допустити розколу України. Треба усвідомлювати, що майже половина населення держави не розуміє, в чому переваги самостійності й суверенності, не розуміє, чому мова є головним атрибутом нації, а єдність нації, тобто єдність усіх народів, що проживають на цій території, — шлях до процвітання; що незалежність держави є найдорожче для кожного громадянина. Таким шляхом просувалися всі найбагатші країни світу, і таким шляхом скеровує нас наш Президент. Це розуміють ті, хто хоче й далі паразитувати на нашій землі, тому будь-якими шляхами намагається дискредитувати дії Президента, його самого. Ну а помилки робили всі відомі політики, бо, як писав Теодор Рузвельт: "Не помиляється той, хто нічого не робить. Не бійтесь робити помилки. Бійтесь їх повторювати".

Я лікар і тому не можу спокійно слухати дебати на тему отруєння. З приводу цього хочу сказати, що в світі не існує, напевно, жодної людини з медичною освітою, яка б хоч трохи сумнівалась у тому, що Ющенка таки отруїли. Отож можна тільки дивуватися, як Віктор Андрійович переніс страшні муки, перш ніж його вдалося вивести з тяжкого стану. Це був однозначно замах на життя.

Вороги нашої державності вже давно відчули великий потенціал для України, для її майбутнього в особі В.Ющенка. Я думаю, в цьому аспекті слід розглядати вбивство Вадима Гетьмана. Це було політичне вбивство, коли врахувати, якою впливовою людиною в Україні він був. Вадим Петрович мав прямий стосунок до становлення економіки України і до становлення її державності. Його підпис стоїть на перших гривневих банкнотах і на першому примірнику Конституції України. І саме Вадим Петрович привів у велику політику Віктора Андрійовича, бо вважав його найдостойнішим претендентом на пост глави Української держави. І він не помилився.

Автор: Ярослав ЛЯХНОВСЬКИЙ, Галичина
Обговорити на форумі