На вибори омандаченому народцеві йти не хочеться

Проміжненький фінішечок. Час підбивати перші підсвинки. Якщо підсумки в українській політиці швидше від суму а не від суми, то останній тиждень української політики свідчить про те, що остання – тобто українська політика – справа доволі свинська. Звідси й підбиття підсвинків, а не підсумків.

Основний висновок минулого тижня – на вибори омандаченому народцеві йти не хочеться. Аж до руйнування системи "Рада" не хочеться народцеві на ці курвчі вибори. Звичайно ж, не стільки руйнувачам "Ради" не хочеться йти на вибори – біло-сердешним, скільки їхній принцесі не хочеться розлучатися з прем’єрським кріселечком. " Ой візьму я кріселечко, сяду край віконця…" І всі вони розгорнули таку бурхливу саморятівну кампанію під соусом порятунку економіки, що й самі не зчулися як загнали себе у пастку. Виходом із цієї пастки може бути , як це не дивно, дежа-вю у стилі минулого року, коли вже самі бютівці в черговий раз побіжать писати свої 150 заяв про складення повноважень депутатів. Не хочу розшифровувати далі, хто здатен прораховувати можливі сценарії, той вже побачив таку гіпотетичну можливість.

Що ж робили політичні сили цього тижня в надії розвинути самих себе коханих, відвоювати шмат електоральної території? Бо в уяві частини політикуму таке поняття час від часу прошмигає. Це вже іноді нагадує боротьбу церков за канонічну територію.

ПР. Якраз поняття канонічної шагренської електоральної території відповідає їх політичному стилеві та практикам. Враження таке, що будь-які промахи РПЦ відразу ж стають промахами ПР. Але минулотижнева стоїчність та впевненість регіоналів принаймні суттєвих втрат їм не принесла. І ця тактика виправдає себе зовсім незадовго. Що приємно, найбільш дражливі персонажі з регіоналів приховані в тінь, і судячи з усього ця обережність покликана майбутніми компромісами. Хоча здається, що сам лідер ПР уже працює в режимі розгорнутої виборчої кампанії.

БЮТ. Скріпками, фольгою, папером із системи "Рада" бютівці далі роздряпують власне політичне обличчя. Точніше, політичне обличчя власного лідера. Роздряпують, правда, не до крові, а до нафти і газу. Якщо БЮТ продовжить такими ж темпами, то вже час подумати їм і про паралельний політичний проект, інакше від рейтингу навряд чи залишиться навіть суповий набір – "ріжки та ніжки". А втім, якщо Тимошенко жертвує тут, то компенсує вона за рахунок чогось іншого. А в чому те "інше" – поки що широкій громадськості не відомо. Існує дивне відчуття того, що не мине й кількох тижнів і ЮВТ знов переверне все з ніг на голову і репетуватиме про те, що тільки нові вибори знову врятують Україну.

Блок Ющенка. Інспіроване злиття інформації про першу п’ятірку блоку та про ймовірних учасників свідчить про те, що "Нашу Україну” досвід київських виборів нічому не навчив. Особливо коли УНП так і не оцінила власного щастя – бути співучасником блоку. Тиждень розчарував прихильників Ющенка, і навіть прозоро натякнув про справжність намірів Президента.

Блок Черновецького. Транзит із виборів міських на вибори до ВР навіть не пробуксовував. Чернівецький, здається, на другий день муніципальних виборів стартонув назад у ВР. Начебто без обтяжливих пасажирів.

Свобода. Впевнено маневрує. Як підводний човен між лінкорів. На лінкорах не сумніваються – ці можуть влупити будь-коли і будь-кого, тому краще розумна дистанція.

Литвин. Ні плюсів, ні мінусів - лише зрадливий смішок. Литвин видно щось підозрює. А може й знає.

ЄЦ. Ну тут зовсім трудно. Особливо коли хмари всіляких чуток і домислів довкола персони Балоги згущуються, з’їзд русинів у Мукачевому із гаслом "купи козу!”, тобто вимогою створення русинської автономії, виглядає як єцівський ніж у спину Президентові. Чи може це так підставляють плече Президентові у непростий час зовнішніх загроз.

Основний висновок тижня – виборів у грудні не буде!

А навіщо нові вибори за старими правилами?

Чи всі чекають на Тимошенко, що б та залізною рукою погнала всіх до нового щастя?

Автор: Володимир ЦИБУЛЬКО
Обговорити на форумі