Соціальний тиск і депресія в підлітковому віці

Хвилювання за дитину підліткового віку цілком природне. Важко не хвилюватись, коли її настрій, немов гойдалки, розгойдується день у день, ляскання дверима стає звичним повсякденним явищем і в загальну картину того, що відбувається, дуже ймовірно, може проникнути алкоголь.

Подобається нам чи ні, але це звичайні реалії для більшості підлітків. У такому випадку, яка ж поведінка буде служити приводом для занепокоєння?

Американський національний інститут психічного здоров'я (NIMH) перераховує такі ознаки депресивного стану:

• постійне почуття смутку/печалі, тривоги або відчуття "порожнечі";
• почуття безнадійності та/або песимізм;
• почуття провини, своєї марності та/або безпорадності;
• дратівливість, неспокій;
• утрата інтересу до діяльності або хобі, яке раніше приносило радість;
• стомлюваність і зниження енергетичного потенціалу;
• труднощі при концентрації уваги, запам'ятовуванні різних деталей і прийнятті рішень;
• безсоння, раннє ранкове пробудження або, навпаки, надмірно довгий сон;
• переїдання або втрата апетиту;
• думки про самогубство, спроби самогубства;
• різні постійні болі, у тому числі головні, судоми або проблеми із травленням, що не зникають навіть після лікування.

Більшість підлітків на регулярній основі відчувають деякі з цих симптомів. Згідно з NIMH, депресії підліткового віку часто комбінуються і з іншими розладами, такими як тривожність, агресивна поведінка, розлад харчової поведінки чи токсикоманія.

Майкл Карр-Грегг, доктор філософії, психолог, який спеціалізується в питаннях психічного здоров'я підлітків, автор чотирьох книг, у тому числі книги "Підлітки, які вижили", стверджує, що найкраще, що можуть зробити батьки, – це розпізнати зміни, що відбуваються в нормальній поведінці їх дочки або сина.

У кожної дитини нормальна поведінка має свої індивідуальні особливості. Те, що нормально для дітей старшого віку, швидше за все, ненормально для вашої молодшої дитини, й навпаки. Головне – це знати норму і вчасно помітити зміни. Як каже Карр-Грегг, треба "бути світовим експертом у питаннях життя свого малюка".

Треба розуміти, що депресія може виникнути з ряду причин і у відповідь на будь-які фактори. Деякі підлітки відчувають труднощі при адаптації до типових змін і соціального тиску, які закономірно виникають у період переходу від дитинства до дорослого життя. Це залежить від конкретних обставин та особистісних особливостей підлітків. «Чи можна сказати, що сьогодні підлітки більшою мірою схильні до ризику виникнення депресії, ніж у попередні роки? "Можливо, – каже Карр-Грегг. – Дуже важко визначити, дійсно це збільшення кількості випадків захворюваності на даний розлад чи ми просто навчилися краще виявляти депресії. Я припускаю, що й те, й інше".

Фактори, що попереджають розвиток депресивних станів у підлітків, можуть включати в себе прикрощі та негаразди в ранньому віці, негативні переживання, що накопичилися сукупно, відсутність підтримки у школі або родині, а також депресії в батьків. Карр-Грегг підкреслює, що неблагополуччя молодих людей різко зростає до середини-кінця підліткового періоду, особливо в дівчаток. Дійсно, згідно з NIMH, до 15-ти років дівчатка у два рази частіше, ніж хлопчики, мають досвід переживання "великого депресивного епізоду" (major depressive episode).

Керрі Сілвер-Сток, MSW (магістр соціального забезпечення), LCSW (ліцензований клінічний соціальний працівник), ліцензований спеціаліст у питаннях психічного здоров'я та автор нової книги "Секрети дівчаток: що приховують дівчинки (й чому) і як порушити їх мовчання" стверджує, що головними причинами підліткових лих, як правило, є соціальний тиск і вплив гормонів. «Вони перебувають під величезним пресингом – треба відповідати вимогам і подобатись, – каже вона. – Юнацький період може виявитись неймовірно важким, тому що, у той час як підлітки вчаться самостійно приймати рішення, в їхніх тілах паралельно відбуваються серйозні гормональні фізіологічні зміни".

Сілвер-Сток, яка заснувала Інтернет-спільноту "Girls With Dreams", що займається дистанційним навчанням дівчаток-підлітків, створюючи їм комфортне, сприятливе середовище, в якому вони можуть поділитись одна з одною чимось важливим, погоджується з тим, що мама й тато можуть більш ефективно реалізуватись як батьки, якщо зможуть добре пізнати своїх дітей, по суті, стануть хорошими детективами. "Дівчатка особливо стараються боротися спільно, але іноді можуть навіть не усвідомлювати, що перебувають у стані пригнобленості (депресивному стані)", – застерігає Сілвер-Сток.

Карр-Грегг пояснює, що, крім соціального тиску й гормональної перебудови, погана комунікабельність у поєднанні з похмурими думками можуть створювати додаткові труднощі при встановленні нормальних взаємин підлітків з однолітками та членами родини. Підлітки, з одного боку, прагнуть до автономії, але в той самий час намагаються вписатись у колектив – і керувати вирішенням цих завдань одночасно досить складно, намагаючись досягти успіху як в академічній, так і в соціальній конкурентній боротьбі.

Суть у тому, що діти піддаються тиску і своїх однолітків, і дорослих, від них вимагають рости швидше, ніж вони можуть це зробити. Чому? Карр-Грегг указує на такі провідні фактори, як раннє статеве дозрівання й сексуалізація, високий рівень розлучень батьків, зниження слідування традиціям і (релігійним) ритуалам, особливості спілкування з однолітками, буллінг (психологічне/фізичне переслідування одного із членів колективу, цькування) й роз'єднання в їх спільнотах.

"На моїх клієнтів чинить величезний тиск необхідність мати ідеальне тіло, бути дуже потрібним і затребуваним, уживати алкогольні напої, мати кілька сексуальних партнерів, а ще і змагатись в успішності у школі, а потім і в університеті", – каже Карр-Грегг.

Як же допомогти своєму підлітку?

• будьте експертом у питаннях життя вашої дитини, стежте за змінами в її поведінці;
• зробіть ваш дім безпечним місцем, щоб у ньому можна було спокійно поділитися своїми переживаннями та проблемами;
• визнавайте й вітайте переваги та сильні сторони вашого підлітка.

Карр-Грегг і Сілвер-Сток сходяться на думці, що захисним фактором від виникнення депресії може служити позакласна активність або так звані "острови компетентності" (захоплення, реалізовані таланти). За словами Карр-Грегга, підлітки, які визначили для себе "острови компетентності" – наприклад, такі як мистецтво, музика, спорт, танці або акторська майстерність, судячи з усього, досягають більшого успіху, ніж ті, хто не зробив даний вибір.

"Діяльність дійсно може допомогти сформувати гармонійну самооцінку та впевненість у собі, забезпечити дітям нову повноцінну комунікаційну мережу з однолітками", – каже Сілвер-Сток.

"Ідентифікація сфер, в яких підлітки мають особливі здібності (компетентності), допомагає формуванню особистості в цілому й дає дітям структуру, зміст і мету в житті", – підкреслює Карр-Грегг.

Однак експерти застерігають батьків від надмірного перевантаження їхніх підлітків різними позакласними заходами, оскільки існує критична точка, після проходження якої ці заняття будуть залишати занадто мало місця для спокійних роздумів і рефлексії і стануть фактором додаткового тиску на дитину.

Іноді важко самому визначити, чи є поведінка підлітка чимось таким, що викликає занепокоєння. Якщо ви схвильовані психічним або емоційним здоров'ям вашого підлітка, вам краще порозмовляти про це з вашим сімейним лікарем.