Британська освіта змінює світогляд

Стипендіатка британської стипендіальної програми "Chevening", випускниця магістерської програми університету "Queen Mary University London" Інна Слободянюк розповіла Освіта.ua про навчання в Англії. 

Інна, розкажіть, будь ласка, коротко про себе, про свою освіту та досвід роботи до навчання в Англії

Я виросла у Вінниці. Після закінчення школи переїхала в Київ, оскільки поступила в КНЕУ, де й отримала свої перші дипломи: спочатку диплом бакалавра, а пізніше й диплом магістра за фахом "Банківська справа". 

Моє навчання в Англії стало можливим завдяки існуванню британської стипендіальної програми "Chevening". Одним із критеріїв відбору на вивчення цієї програми була наявність досвіду роботи. І в мене цей досвід був - на той час я вже сім років працювала в банківській сфері. 

У 2010 році, у період кризи, подала документи на програму "Chevening", пройшла конкурс і відправилась учитись у Британію. Там закінчила магістратуру університету "Queen Mary University London". 

Як Ви прийшли до потреби в навчанні в Англії?

В Україні я отримала певні знання та досвід, але прийшла криза, і робота в банку (у той час я працювала начальником відділу випуску боргових цінних паперів в управлінні цінних паперів) стала однотипною. Тоді я зрозуміла, що мені необхідні нові знання для того, щоби щось міняти, щось упроваджувати в нашій фінансовій системі. 

У той же час Лондон є світовим фінансовим і банківським центром, тому куди їхати за освітою, питання не стояло. Як відомо, усі крупні офіси банків знаходяться в Лондоні, у Гонконгу. І оскільки я знала англійську, зрозуміло ж, поїхала в Лондон. 

Більше того, в університетах Лондона професори - це не просто вчені, це співробітники банків і фінансових структур. І завдяки цьому знання, які я отримала в Англії, були найсвіжішими відомостями та досвідом, які професори нам передавали з фінансової сфери.

За якими критеріями Ви вибирали університет?

Університет я вибирала за рейтингом. Виш повинен був займати топові позиції. Я використовувала рейтинги університетів світу Reuters і Financial Times. Після відбору десяти кращих університетів вивчала, які вони пропонують магістерські програми та які предмети в ці програми включаються. Уся інформація є на сайтах університетів. І вже, виходячи із запропонованих предметів, вибрала конкретний виш. Моя програма називалась "MSc in Banking and Finance". 

Чи важко було пройти конкурс стипендіальної програми "Chevening"?

Дана програма надає талановитим іноземним студентам повноцінні стипендії, які покривають як вартість навчання, так і витрати на проживання у Великій Британії. Коли ви подаєте документи на стипендіальну програму "Chevening", необхідно дуже серйозно готуватись, починаючи зі знання англійської мови, тому що подавати всі документи треба англійською, співбесіда англійською й т. д. Необхідно чітко розуміти, для чого конкретно вам потрібнемагістерське навчання в Англії. 

Звісно, було непросто, тому що конкурс великий. Повторюся: це було нелегко, але в той же час цілком реально. Спочатку відбір кандидатів проходить на підставі поданих документів. Потім вас запрошують на співбесіду, де дуже важливий особовий контакт, від якого багато що залежить. 

Як сумістити подачу документів на магістерську програму та програму "Chevening"?

Після того як вас запрошують на співбесіду по програмі "Chevening", самий час шукати виш і програму для вступу. До цього часу бажано мати на прикметі кілька вишів, розуміти їх критерії відбору, тому що всі вони вимагають наші українські дипломи, сертифікат про рівень знання англійської мови - усе це треба встигнути оформити. 

Chevening - дуже добре організована програма. Після того як вам скажуть "Поступайте", у вас є час пройти тест IELTS у Британській Раді (оплата іспиту також покривається умовами програми). Але бажано, якщо раптом ваш рівень у чомусь не дотягує до необхідного, краще все робити наперед. Програма "Chevening" побудована так, що ви все встигаєте. 

У програми "Chevening" є свої певні критерії та вимоги до університетів і до оплати навчання. Я радила би подавати документи на програму "Chevening" і проглядати університети та програми паралельно. Ви подаєте документи на  програму "Chevening" і чекаєте результатів, а в цей час можете списатися з адміністрацією конкретної програми, щоби були якісь контакти і щоби чітко розуміти, яких саме документів вони вимагають. Тому що у британців є ще таке поняття, як "відкрита дата", тобто немає конкретного дедлайну подачі документів. А коли ви хочете подати документи, їх прийом уже може закритись. Такі моменти необхідно враховувати. 

Які особливості та переваги має університет, в якому Ви навчались?

Мій університет входить у топ кращих у світі. Предмети, що викладаються, дуже актуальні. Величезна перевага ‑ професорсько-викладацький колектив, який складається із практиків. Це були співробітники Goldman Sachs, Barclays та інших топових банків. 

Було дуже зручним те, що ми жили та вчились на території кампусу. Це студентське середовище, в яке впірнаєш і через рік випірнаєш з нього. Я бачу найбільші переваги у викладацькому складі, предметах, що вивчаються, а також у дуже ефективній адміністрації. До сесії та під час неї бібліотека працювала цілодобово. Я вчилась по дві доби, не виходячи з бібліотеки. 

Навчальне навантаження велике?

Навантаження велике. У мене було вісім предметів: чотири - у першому семестрі, чотири - у другому. Паралельно в мене були проміжні тести, курсові роботи, як групові, так і індивідуальні. І всі іспити проходили у травні, тобто відпочити часу не було. Тому що навіть під час різдвяних канікул мені необхідно було написати курсову роботу. Студенти, які планують навчатись в Англії, повинні розуміти, що крім того, що працедавець дивиться на диплом - який університет ви закінчили, він також дивиться й на успішність, тому треба дуже багато та посилено вчитись. 

Тобто часу на соціальне життя у Вас було не багато? Яким воно було у Вашому університеті?

На території кампусу в нас був спортзал, були й різні зустрічі, але максимум своєї уваги я приділяла навчанню. Предмети були нелегкими, тому треба було багато працювати. У травні в мене було вісім іспитів, а як тільки я їх склала, мені треба було писати магістерську дисертацію. 

Проте я брала участь у деяких заходах. Наші викладачі після лекцій організовували drink party, куди запрошували своїх колег з інших банків або інших компаній. До нас приходили, наприклад, представники Ernst & Young - ми йшли в паб і в неформальній обстановці спілкувалися. 

З одного боку, у нас були такого роду вечірки, як Halloween, Christmas Party, а з іншого боку - клуби, такі як Investment Society. Університет виділив нам 2000 фунтів, і ми збиралися, проводили аналіз та інвестували їх у фондовий ринок. Це дуже цікаво, тому що вам дають реальні живі гроші, і ви обговорюєте, аналізуєте ринок та інвестуєте їх. 

Яким був розмір груп?

У нас були лекції - це великий потік, були класи по 30‑50 осіб, де нам пояснювали незрозумілі для нас моменти, а коли ми виконували курсові роботи, це були групи по шість осіб. 

Як склалась Ваша кар’єра після навчання в Англії? Чи можна було там залишитися?

При бажанні можна залишитись попрацювати і в Англії, і в Європі, але я їхала в Англію для того, щоби застосовувати отримані знання у фінансовій сфері тут, в Україні. Тому через два дні після своїх випускних я повернулась в Україну. 

Зараз працюю фінансовим директором у будівельній компанії. Ураховуючи турбулентність нашого часу, отримані знання мені дуже допомагають. Зв’язок із професорами та моїми колегами в Європі допомагає обговорювати з ними реальні скрутні питання. Британська освіта дуже розширює та міняє світогляд. І не тільки загальнолюдський, а й у конкретній практичній сфері. Змінились мої погляди й на фінанси, на те, як ця сфера працює. 

Що б би Ви віднесли до мінусів навчання в Англії?

Мінус у тому, що в нас було величезне навантаження, і часто я не встигала поспати. Особливо перед сесією, коли треба все освіжити в пам’яті. Тому що на підготовку до іспитів дається всього один місяць. І потім, відбуваються іспити через день. Це дуже важко. 

Що дало Вам навчання в Англії?

Англія - країна, де зовсім інший ритм життя. Коли я повернулась в Україну, то сказала: "Рік життя в Англії - це десять років життя в Україні". Найбільше, що мені дала Англія, - це те, що навчання в цій країні змінило мій особистий і фінансовий світогляд. 

Мій університет дав мені величезну кількість знайомств зі студентами, співробітниками фінансової сфери, професорами. Багато хто з них працює в різних країнах Європи - це великий плюс. Ти завжди можеш поспілкуватися з ними, почерпнути для себе щось нове, що має місце в Європі, та спромогтися застосувати це в Україні. 

В Англії зовсім інакше ставляться до особистості, там надзвичайно розвинене культурне життя: театри, різні виступи, шоу. Завжди відбувається щось цікаве - не буває, щоби не відбувалося що-небудь гідне уваги. Це просто треба побачити - приїхати та пожити в цій чудовій країні.