Не називаю її раєм…

Україна належить до країн, в яких люди почуваються не дуже добре. Це — не банальна істина з тих, що почуєш біля магазинного прилавка чи у вечірньому передвиборчому шоу, а підсумок дослідження компанії Gallup. У ґлобальному індексі благополуччя за 2013 рік (global well-being index) українці виявилися якщо й не задніми, то вже точно тими, хто задніх пасе. Так, за зведеними даними, українці займають 18–24-те місце у рейтинґу найменше вдоволених націй з-поміж 135 країн, поруч із Танзанією, Бутаном, Зімбабве і — о диво! — Італією (індекс благополуччя — 8). Крім того, українці вибилися в найбільші невдахи світу за одним з базових критеріїв дослідження — фізичним самопочуттям — і ділять найнижчий рядок спільно з Сирією. 

Найщасливішою країною в світі стала Панама, яка лідерýє за чотирма з п'яти критеріїв (загальний індекс — 61). Дуже щасливі люди і в сусідній Коста-Риці (44). До топової п'ятірки ввійшли дві європейські країни — Данія (40), Австрія (39), і ще Бразилія (39).

На дні рейтинґу — Сирія та Афганістан (по 1 пункту). Трішки вище — Гаїті (3) та Чад з Демократичною Республікою Конґо (по 5).

Перш ніж ретельно придивитися до українського (не)благополуччя, кількома словами розповімо про методику дослідження. Компанія Gallup у співпраці з Healthways пропонує респондентам зі всього світу відповісти на питання, що стосуються до п'яти елементів:

«реалізація» (задоволення людини від того, що вона робить, та мотивація досягати мети);

«соціалізація» (міжособистісні зв'язки, спілкування, близькі люди);

«фінанси» (наявність економічних ресурсів для облаштування свого життя);

«ком'юніті» (симпатія до місця проживання);

«фізичний стан» (стан здоров'я та наснага до виконання буденних справ).

Відповіді респондентів розбиваються за такими оцінками: «процвітає» (за певним критерієм відчуття благополуччя є сильним і постійним), «потребує зусиль» (непостійне благополуччя), «потерпає» (слабеньке благополуччя).

Дослідження прикметне тим, що воно характеризує не абсолютне, а відносне самопочуття націй, ґрунтуючись на суб'єктивних оцінках самих респондентів. Саме тому бідні країни можуть обігнати в цьому індексі поважні держави штибу Італії.

У можливостях власної реалізації Україна продемонструвала тотожні результати із Сербією та Зімбабве (11/43/46), а також Румунією (12/43/46).

Щодо соціалізації, то найближчими до України виявилися Кот-д'Івуар (21/49/31), Болгарія (21/48/32) та Бангладеш (22/47/31).

У фінансовому забезпеченні українці почуваються так само, як мешканці Боснії та Герцоговини (13/46/40) і Гондурасу (14/45/41).

Несподіваних однодумців Україна дістала за критерієм «ком'юніті», місцем проживання респондентів: Литва (16/68/16), Китай (16/68/17) та Греція (17/67/16).

За скаргами на власне здоров'я Україна взагалі не має рівних у світі. Як йшлося раніше, лише 8 % українців вважають своє здоров'я благополучним — так само, як сирійці. Однак у Сирії лише 13 % визнають, що їм доводиться потерпати від кепського фізичного самопочуття, натомість в Україні — 30 %!

Загальне резюме про благополуччя мешканців країни складають на підставі сумарної оцінки, через встановлення відсотка респондентів, які вважають, що їхнє благополуччя процвітає щонайменше за трьома критеріями. У Панамі є 61 % щасливців, в Україні — 8 %, а в Сирії та Афганістані — лише 1 %.

Якщо докладніше, то 60 % українців вважають, що не мають благополуччя за жодним з критеріїв. Повністю вдоволені своїм well-being лише 1 % українських респондентів. Подібні показники є в Хорватії, Литві та Чорногорії.

Дослідники зазначають, що основними факторами, які впливають на відчуття благополуччя, є економічні показники (рівень ВВП), тривалість життя, рівень безробіття. Однак на суб'єктивному рівні вирішальну роль мають інші чинники. Саме тому мешканці бідних країн можуть почуватися краще, ніж громадяни успішних держав, навіть за несприятливих економічних умов. Люди з високим відчуттям благополуччя є здоровішими, продуктивнішими, вони здатні стійкіше витримувати труднощі.

Щодо України, то важливо зробити ремарку: дослідження Gallup-Healthways стосується до 2013 року. То був рік занепаду — економічного та політичного, рік зміцнення олігархії, початку торговельної війни з Росією, вагань з європейським курсом. Наприкінці 2013-го вибухнула Революції Гідності, яка, безумовно, позитивно позначилася на відчуттях благополуччя українців за показниками «реалізація», «соціалізація», «ком'юніті». З іншого боку, вже невдовзі Україна зазнала воєнного удару від Росії, і це стрімко понижує відчуття безпеки українців. Події 2014 року приносять розчарування в лідерах, чимало людей згодні з думкою, що «після Майдану нічого не змінилося». До всього, поглиблюється економічна криза, а невдовзі почнеться сувора холодна зима. Період, до якого стосуватиметься наступне дослідження well-being, є часом піднесення й часом депресії.

Де моя Панама, скажи ми', мамо?!