Як прикарпатці "воюють" самі ж проти себе

Інформаційна війна - одна із особливостей нинішнього українсько-російського конфлікту.

У ЗМІ звучать різноманітні звинувачення у перекручуванні фактів, веденні брудної пропаганди. На вулицях люди діляться почутим та побаченим, при тому, додаючи безліч особистих висновків та суджень.

Начебто зараз і перемир’я із агресором, і всі чекають виборів, але "німа" паніка присутня між людей. У громадському транспорті, або ж в кав’ярні всі обговорюють теперішні події. Хтось десь щось почув, щось домалювала уява та людина вже спішить поділитись своєю "укальною" інформацією з рідними, знайомими чи навіть незнайомцями на автобусній зупинці. Але саме такі новини з фантазією і спричиняють зародження пліток і паніки 

Як наслідок, чоловіки не проявляють ініціативи їхати в АТО, щоб вирвати країну з «лап» російського агресора. Жінки вистоюють під стінами чиновників з вимогами, щоб їх синів, братів, чоловіків повернули додому. Дехто вже поспішає покинути країну і осісти десь за делеким кордоном. Дехто в паніці скуповує річні запаси продуктів. Інші навіть зудумуються над самогубством. Така соціальна напруга у рази знижує здатність суспільства до опору.

У розмові із кореспондентом «Бліц-Інфо» директор Івано-Франківського обласного центру практичної психології та соціальної роботи Людмила Підлипна пояснила, що паніка серед людей спричинена відсутністю повної інформації, що спричиняє відчуття небезпеки.

«Паніка породжується коли немає повної достовірної інформації. Внаслідок чого плюдина втрачає відчуття безпеки. В цій ситуації, коли люди починають внутрішньо хвилюватись, починають розвиватись плітки та здогадки. Підтвердженням того, що ми не маємо повної інформації є, наприклад, те що новини в ЗМІ не співпадають з власними враженнями та розповіддю вояків, що повертаються із зони АТО. Саме оце неспівпадіння і є причиною збільшення напруги», - пояснила Людмила Підлипна.

За словами психолога, через тривогу, напругу, страх втрачається контакт і люди перестають тверезо,логічно та об’єктивно оцінювати інформацію. Тож в цей момент і починаються домисли.

«Ми зараз живемо в такому середовищі де не вистачає безпеки і починаємо слухати плітки. Ця проблема на рівні держави, адже все мало би бути набагато чіткіше. Ми воюємо, але не називамо це війною. І це насправді сильно розхитує психіку, бо ми не впевнені в завтрашньому дні. Це для сприйняття кожної людини є надзвичайно складним. Ми втрачаємо основне – базову безпеку і внутрішню стабільність», - зауважила Людмила Підлипна.

Тож психолог радить не слухати неперевіреної інформації та не вірити вигадкам. А ще, відшуковувати власні внутрішні цінності на які можна опертись: сім’я, духовні переконання і віра в те, що наша держава єдина, адже небо над Івано-Франківськом – мирне.