Довбуш би пишався

День 23-ї річниці незалежності України Печеніжин відсвяткував по-особливому - у центральній частині селища відбулося урочисте відкриття пам’ятника Олексі Довбушу.

Це вже другий пам’ятник опришкові у його рідному селищі (перший - погруддя Довбуша з топірцем - було відкрито у травні 1971 року при в’їзді до Печеніжина з боку Коломиї). Другий постамент встановлено у центрі селища перед Історико-краєзнавчим музеєм Олекси Довбуша. Навіть через три століття печеніжинці пам’ятають, шанують і пишаються своїм героєм - легендарним ватажком опришків Олексою Довбушем, який народився тут 1700 року.

Ідея встановити ще один пам’ятник Олексі Довбушу у Печеніжині виникла у завідувача філією Історико-краєзнавчого музею Олекси Довбуша Івано-Франківського краєзнавчого музею Івана Котіва та його колег-музейників, підтримала цю ідею громада селища, а втілив її у реальність мешканець Печеніжина, депутат Коломийської районної ради, поважна у селищі людина, меценат Дмитро Гладуняк. Взявся за виготовлення пам’ятника опришкові скульптор Олексій Бондаренко з села Рунгорів, роботи якого прикрашають не тільки Прикарпаття та Україну, а й різні країни світу. Кілька мішків піску й цементу та творча праця майстра - і за тиждень Довбуш був уже готовим.

На відкриття пам’ятника Олексі Довбуша, не зважаючи на дощову погоду, зійшлося багато печеніжинців та гостей селища. Музейники до такої святкової дати підготували сувенірну продукцію: футболки із зображенням Олекси Довбуша, календарі, буклети та пам’ятку відвідувача їхнього музею. Після урочистого відкриття усі охочі на згадку про цю подію сфотографувалися біля постаменту.

Завфілією Іван Котів зазначив, що для селища встановлення пам’ятника є ще однією історичною подією вшанування славетного месника Олекси Довбуша, який сім років із опришківським загоном боровся за волю закріпаченого народу. До слова, відкриття пам’ятника приурочили 270-тиріччю з дня смерті Олекси Довбуша (він помер у ніч з 23 на 24 серпня 1745 року). Музейники наголошують, що вороги довго не могли спіймати Довбуша та його побратимів і лише підлим способом за підкупом убили народного месника. Тогочасна королівська польська Річ Посполита здійснила найжорстокішу страту мертвого Олекси Довбуша, порубавши його тіло на дванадцять кусків і розвісивши їх в одинадцятьох селах Прикарпаття на пострах народу. Це був єдиний випадок у світовій історії, коли рубали мертвого борця за волю народу.

Щойно відкритий пам’ятник Олексі Довбушу у Печеніжині вже став частинкою історії селища і своєрідною візитівкою Історико-краєзнавчого музею Олекси Довбуша, який береже і популяризує історію народження, життя і походи славного лицаря Карпат.