Незалежність у серці моїм

Незалежність… це щемливе і трепетне слово переносить нас до першооснов буття української держави з тисячолітньою історією. До невичерпних джерел історичної пам’яті і суті національної гідності українця.

Це святе слово відлунювало у серці Поета, котрий у чужому краю "карався, мучився… але не каявся!". З вірою у незалежність загинув у неволі мученицькою смертю нескорений Василь Стус.

А сьогодні… сповна виконали шляхетний обов’язок перед своїм народом Герої Небесної сотні. 

На полях війни за незалежність кращі сини і дочки матері-Вкраїни знайшли відповідь на запитання: чийого роду ми нащадки і чиєї землі діти.

Нині, повертаючись до своїх давньоруських коренів, кожен з нас, - незалежно від національної належності, релігійних відмінностей чи політичних уподобань, має честь віднайти сенси буття нашого існування: саме вони залишаться на чистому полі, коли відринуть каламутні монголо-азійські хвилі "русского мира" із золотих ланів української незалежності.