Кого вкрасти: наречену чи її матір?

А також про те, як засватати одним короваєм пів-Кременчука, чому парубка страшно лишати самого з майбутньою тещею, коли мати стає "вредною", кременчужани дізналися минулого четверга.

"Химерив" на сцені Міського палацу культури 3 квітня найдавніший театр Галичини. Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені І. Озаркевича представив кременчужанам комедію "Як наші діди парубкували".

А ви знали про те, що для одруження з українською дівчиною потрібно посвататися до неї серед ночі з опудалом, викрасти її матір та налякати "живим" кожухом до півсмерті її батька? Якщо ні, то вам, безперечно, варто було побувати на цій виставі.

Щирий національний гумор, влучні веселі примовки, яскравий колорит українського села - усе це дало чудовий результат - зал вибухав сміхом майже після кожної репліки, жесту акторів. А також - душевні ліричні українські пісні.

Не залишилися поза увагою і фірмові жарти акторів. Вони обіцяли і з одним короваєм пів-Кременчука засватати, і потайки вінчатися у Рокитному, а ще запрошували всіх мешканців нашого міста подивитися, як батько з діжки, де вимочує сіль після пострілу з "ружа", сватів зустрічатиме.

А ще, напевно, підкупало те, що все, що відбувалося на сцені, близьке кожному українцю. Це - наша історія, наші традиції, наш світогляд.

Наразі коломийський драматичний театр гастролює Україною. Крім нашого міста, на Полтавщині побував ще у Комсомольську. Актори цього театру називають кременчуцьку публіку найбільш теплою і зазначають, що почуваються у нашому місті, як у рідному театрі.

Невідоме про відоме 

Свататися ходили після заходу сонця. Ішли не головною вулицею, а городами.

З першого разу віддати дочку не годилося, потрібно було рази два відмовити.

Свататись могла і сама дівчина. Причому їй дуже рідко відмовляли, бо це могло накликати нещастя.

Пізніше почали користуватися послугами професійних свах.