Іван Маруняк: Люстраційна комісія тільки робить висновки, все інше - залежить від громади

На Прикарпатті з’явилася Люстраційна комісія, яку у складі дев’яти осіб затвердила Народна рада. Активісти ретельно перевірятимуть кандидатів на владні посади і відповідно до цього готуватимуть рекомендації. До комісії увійшли журналісти, підприємці, активіст та художник. Вони обіцяють не дивитися на те, під якими мандатами, прапорами чи гаслами виступають політики і посадовці. Все робитимуть чесно і прозоро.

Серед прикарпатських люстраторів і коломиянин Іван Маруняк. Це громадський активіст та координатор представництва Громадянської мережі "ОПОРА" в Івано-Франківській області. Про роботу новоствореної комісії та ефективну люстрацію Іван Маруняк розповів в інтерв’ю КВ.

 

- Яким чином обиралися члени Люстраційної комісії?

- Спочатку трьох осіб затвердила Народна рада. Це були журналісти Тетяна Соболик, Олег Головенський та Руслан Коцаба. Тоді у них було завдання підібрати решту членів комісії. Саме вони й запросили мене до співпраці. Далі відбулося затвердження решти членів комісії. На даному етапі розроблений проект положення яким керуватиметься люстраційна комісія, і чекає на затвердження від Народною радою. Люстраційна комісія підзвітна Народній раді, але не підконтрольна їй. Тобто Народна рада не має впливу на рішення Люстраційної комісії. Це громадська ініціатива, яка не є органом влади. Ніхто зарплатні з членів комісії, звісно, не отримує.

- Де відбуваються збори комісії?

- Насправді збираємось, де випаде. Постійного приміщення немає. Щоб дев’ятьом особам зустрітись, не потрібно якихось додаткових ресурсів.

- Люстраційна комісія існуватиме на постійній основі чи це буде тимчасовий орган, створений на часи очищення державної машини?

- Ми не плануємо припиняти діяльність після призначень в області. Адже наші рекомендації стосуватимуться не тільки новопризначенців, а й тих, хто вже кілька років перебуває на посаді. У проекті положень є перелік категорій службовців, які підпадають під народну люстрацію.

- Чи маєте на прикметі потенційних кандидатів на люстрацію?

- Наразі ми ще не обговорювали це питання. Поки вирішуємо організаційні моменти. Але, щойно визначимо, то поінформуємо громаду.

- Чи вже визначали критерії люстрації?

- Так, всі вони прописані у положенні комісії. Якщо говорити у загальних рисах, то під критичні висновки підпадатиме особа, що претендує на посаду в органах влади чи вже працює там, яка скомпрометувала себе в органах влади, політичній чи громадській діяльності. Тобто це особа, за якою тягнеться негативний шлейф зловживань та порушень.

- Наразі закону про люстрацію ще немає. То як плануєте люструвати чиновників?

- Люстраційна комісія – це громадська ініціатива. І наші висновки – це один з інструментів громадського впливу на призначенців, їхнє усунення від влади, якщо вони себе скомпрометували. Люстраційна комісія тільки робить висновки. А далі все залежить від того, як громада цим скористається. Тоді це вже буде справа громади та посадових осіб, стосовно яких Люстраційна комісія висуне застереження.

- Яким чином даватимете рекомендації?

- У нас діятиме світлофорний принцип при розробці рекомендацій. Перше – «немає застережень», друге – «є певні застереження» і третій висновок – «не вважаємо за необхідне». Тобто три такі висновки робитимемо щодо тих осіб, стосовно яких проводитиметься люстрація.

- Наостанок, досвід яких країн в контексті люстрації Ви вважаєте успішним?

- На мою думку, дуже успішно з цим упоралися в Чехії та Польщі. Вони, після звільнення від комуністичних режимів, успішно усунули від влади всіх тих, хто заважав би державі успішно розвиватись. Саме це, на мій погляд, дало один з найсерйозніших поштовхів до успішного розвитку цих країн , тому, вважаю, Україні варто зважати на їхній досвід. Але, звісно, варто й врахувати якусь українську специфіку люстрації. Зокрема, причетність до корупційних дій.

Якщо вдасться прийняти доброякісний закон, тоді провести повномасштабну люстрацію буде можливо. Проте тільки однією люстрацією важко очистити органи влади від осіб з сумнівною репутацією, бо люстрація усуває тих, хто себе вже скомпрометував на посаді, але вона не створює запобіжників, щоб люди, які прийдуть на заміну люстрованим, не чинили так само.

На мою думку, закон про люстрацію має йти в комплексі з реформами правоохоронної системи та судової гілки влади і антикорупційним пакетом законів. Тільки в комплексі можна досягнути ефективності. Добре антикорупційне законодавство, належна правоохоронна система та справедлива судова гілка влади створюють запобіжник для того, щоб наступники не чинили так, як люстровані.