Хто він - самопроголошений губернатор Донеччини?

Ще два тижні тому Павло Губарєв губився серед таких же, як він, донеччан.

Займався бізнесом, разом із дружиною виховував трійко дітей. А далі біографія Губарєва наче з котушок злетіла: скромний донецький бізнесмен враз став одіозним персонажем, який тепер на слуху не лише на Донбасі й у Києві.

Звідки ж узявся "губернатор" Губарєв, який своїм сепаратистським розгулом у Донецьку забезпечив собі "прописку" не лише у топ-новинах, а й у столичному СІЗО?

Офіційна біографія самопроголошеного "губернатора" - картина маслом. Не придерешся: спеціаліст широкого профілю з трьома вищими освітами (історія, менеджмент і державне управління), власник рекламного агентства, багатодітний батько, естет, який насолоджується класикою Моцарта і Чайковського, зачитується філософськими трактатами. "Спадкоємець еллінських традицій, постулатом яких є гармонійний розвиток душі, розуму і тіла. Звідси і головне хобі - читання, стаєрський біг, тайський бокс і вуличний фітнес", - так "скромно" презентують шефа на сайті його рекламної агенції. Тут же фото, на яких в усміхненому рекламнику Губарєву і не впізнати "губернатора" Губарєва з навіженим виразом обличчя. Клієнти у компанії теж солідні - відомі мережі супермаркетів, банки і навіть ахметовський ФК "Шахтар".

Та достатньо зайти на блог, який Губарєв вів останні кілька років, і красива картинка вмить розчиняється. Читаєш інтернет-щоденник фанатика, який "фанфарує" за царську Росію і путінську "сильну руку", вихваляє режими у Білорусі та Венесуелі, розмірковує про те, як створення Митного союзу "опустило" світову валюту - долар.

На проросійському фронті Губарєв втиг не лише словом, а й ділом відзначитися. Причому задовго до скандального "губернаторства". Виявляється, у політиці він - давно не новачок. "Піо­нерський" досвід у цій справі тоді ще 23-річний Губарєв здобував під чуйним керівництвом "піонервожатої" Наталії Віт­ренко. На місцевих виборах 2006-го навіть депутатський мандат під прапором вітренківського блоку "Народна опозиція" отримав, очоливши у Куйбишівській райраді Донецька однойменну фракцію. Тоді на сайті вітренківської ПСПУ прізвище Губарєва не раз проскакувало у зведеннях з "антиНАТОвського" й "антипомаранчевого" фронтів. То писали, що з його подачі райрада оголосила Куйбишівський район територією без НАТО, підтримавши наступ на "помаранчеву заразу". То звітували, як Губарєв "захищав Феодосію від НАТОвських окупантів"...

Відтоді вісім років минуло, а Губарєву все ще окупанти маряться. То "НАТОвські", то тепер ось - "фашистсько-бандерівські". Це на захист Донбасу від уявної навали "хлопців з заходу, яким не подобається Ленін, а подобається Бандера", Губарєв очолив "Народное ополчение" і нарядився у "самопальний" губернаторський мундир. Називаючи майданівські події в Україні збройним державним переворотом, губарівські ополченці оголосили себе народною владою у Донецьку і взялися мутити на Донбасі сепаратистський сценарій. Вимагають проведення референдуму на кримський манер - про приєднання Донецької області до Росії. Губарєв навіть ратував, щоб Путін і на Донеччину війська ввів. А то "бандерівці" і "фашисти", бачите, зі світу зживуть.

Тепер у СІЗО (самопроголошеного "губернатора" Донеччини затримали 6 березня - за звинуваченням у сепаратизмі, закликах до насильницького повалення влади і спробі захоплення адмінбудівель) Губарєв "молодогвардійця" з себе корчить. 10 березня на своїй сторінці у Twtter розмістив посилання на розтиражовану через соцмережі листівку з нагоди своїх уродин (цього дня Губарєву 31 виповнилося). Під портретом із написом "Свободу народному губернатору Донецка Павлу Губарєву!" текстівка: "10.03.2014 г. День рождения в фашистских застенках! Мы им этого не простим!".

Поки Губарєв рве на собі антифашистьку "тільняшку", в Інтернеті спливли подробиці про його участь в організації, яку називають не інакше, як фашистською. Стилізована під свастику емблема "Русского национального единства" (РНЕ) багато про що говорить. Та й матеріалів, з яких зрозуміло, чим дихає РНЕ, в Інтернеті предостатньо. У російських "нацистах", кажуть, в юності і донецький "губернатор"-самозванець ходив. На підтвердження цієї інформації викладено фото, на якому Губарєв (принаймні автор стверджує, що це саме він) - в однострої зі шевроном із символікою РНЕ. Опублікували в Інтернеті і листівку нібито авторства Губарєва, в якій той, переповідаючи свою біографію, згадує і про участь у РНЕ (ще у "довітренківські" часи).

Чутки про своє "соцнацівське" минуле "антифашист" Губарєв наразі не розвінчав. Ніколи було: самопроголошений "губернатор" займався "розвінчуванням" "нелегітимної київської влади" і "боягузів з Партії регіонів". Хоча, твердять ті, хто "в курсі" подробиць з губарєвської біографії, сам у "Регіонів" на підтанцьовці був - організовував проплачені мітинги і піар-компанії ПР.  

"Я останні шість років не займався політикою, - запевняв Губарєв в інтерв’ю "Лента.ру", яке дав за кілька днів до свого арешту. - Хоча колись був політтехнологом. Насправді я історик, і знаю, що таке Новоросія, Донецько-Криворізька республіка, яку Ленін у 1922 році прирізав до України. Ленін винен у Майдані. Адже це він зліпив дві частини в одну країну і прирік їх на постійне протистояння".

Ленін породив Майдан, Майдан породив "фашистів-бандерівців". Якщо за першу частину цієї "історії" Губарєв міг і по пиці від свого "електорату" (тих, хто визнав його "губернаторство") дістати, то друга - те, що "піпл схавав". "На мітингу 1 березня натовп зустрів виступ Губарєва схвально, оскільки він говорив те, що хотіли чути, - пояснює губарєвський "бліц-криг" відомий донецький блогер й активіст Денис Казанський. - Після сірих, безмістовних чиновників-ораторів, які виступали усі минулі місяці, істеричний, несамовитий Губарєв був саме тим, чого чекали шовіністично налаштовані громадяни-українофоби. Довгий час провладні ЗМІ Східної України зображали фашистами виключно жителів Західної України. Тоді як Донбас називали "антифашистським". Після появи Губарєва стало очевидним те, про що досі не прийнято було говорити. Значна кількість донеччан притримується фашистських, шовіністичних поглядів. Правда, шовінізм цей - російський, великодержавний, а не український. Саме тому Губарєв і сподобався публіці".

Але зухвальство, яке демонстрував самопроголошений "губернатор", було продиктоване не лише такою популярністю. "Наглість і напористість Губарєва, - каже Денис Казанський, - пояснювалася тим, що російські роботодавці, з якими він зустрічався, обіцяли йому ввести у Донецьк війська. Губарєв повірив і поплатився за це. Він став черговим пішаком у великих геополітичних іграх Путіна. Використавши, росіяни здали його, щоб потім оголосити мучеником, який постраждав за правду. Губарєв, швидше за все, отримає реальний строк. А його дружина з трьома дітьми змушена була виїхати з Донецька у Росію".

 

А тим часом...

Дружина Павла Губарєва розвела бурхливу діяльність на підтримку чоловіка у Ростові-на-Дону. Розповідає, що її сім’я стала жертвою гонінь проти мирних протестувальників на Донбасі, які наважуються висловлювати свою думку. На "загубарєвському" мітингу, який у неділю організували у Ростові, виставили скриньку для збору коштів. Гроші, мовляв, підуть на підтримку сім’ї Губарєва й адвокатів для нього.