Насильства жорстокі обличчя

Незабаром, 25 листопада, в Україні загалом та у Франківську зокрема стартує акція "16 днів проти насильства". Більшість людей і не підозрює, що насильство має безліч видів. Воно може бути не лише фізичним, є ще моральне, економічне, сексуальне…

У світі 25 листопада відзначають Міжнародний день ООН з викорінення насильства щодо жінок. У нас уже кілька років поспіль цього дня розпочинають всеукраїнську акцію. Вона відбувається в рамках національної кампанії "Стоп насильству!" та триватиме до 10 грудня.

Цю акцію започаткували в 1991 році європейські жіночі громадські організації. У 2001-му до неї доєдналася Україна. А ще того ж року в державі законодавчо визнали існування проблеми та прийняли закон "Про попередження насильства у сім’ї".

В Івано-Франківську в складі благодійної організації "Злука" вже сім років діє центр соціально-психологічної допомоги "Щаслива сім’я". Тут працюють із кризовими родинами.

"Людська солідарність галичан у реакції на свої проблеми чи проблеми сусіда є досить низькою, - каже Григорій Луканюк, голова БО "Злука". - Тому людям треба допомагати – надавати резонансу проблемам, говорити про них. Є дуже багато видів насильства: фізичне, моральне, психологічне, економічне, сексуальне. Також насильство між поколінням. І, на жаль, нині в нас лише в кожній сьомій-восьмій немає насильства, а всі решта страждають від нього, але часто навіть не знають про це".

Центр "Щаслива сім’я" працює у трьох напрямках. Перший - робота з молодими людьми, які планують сім’ю. Адже, на думку фахівців, насильство у сім’ях часто виникає через те, що просто не співпадають психотипи чоловіка та жінки. До речі, такі тренінги серед молодих пар досить популярні у Польщі. Другий напрямок - проблема розлучень. За статистикою, половині под­ружніх пар, які наважуються на розрив, насправді розлучення не потрібне. Їм потрібна допомога, люди прос­то не здатні самі прояснити всі нюанси, проговорити проблеми та подолати їх. І третє - запобігання насильству та негативним явищам серед дітей і молоді. Спеціалісти центру їздять по області та працюють зі школярами.

"Ця робота дає добрий результат, бо діти після наших тренінгів підходять і хочуть говорити про свої проблеми, - говорить Луканюк. - Взагалі, потрібна потужна пропаганда моделі міцної та щасливої сім’ї, говорити про це треба ще зі школи. Шкільні психологи мають пояснювати, що необхідно, аби мама й тато були щасливими, говорили одне одному тільки добрі слова, обіймали, дякувати за столом чи після столу і т. д. Тобто про прості, усім відомі речі, які викликають позитив. І якщо це правильно подати, то, прийшовши зі школи, дитина навіть може виховувати батьків. Може сказати: "Дорогий татусю, а це зле, що ти з мамою так повівся".

За словами психолога Оксани Крутоголової, яка вже понад вісім років працює з сім’ями, які потерпають від насилля, найбільше таки страждають жінки.

"На практиці я стикалася з різними випадками, - каже психолог. - Коли чоловіки тяжко били жінок, копали ногами навіть вагітних дружин. Був випадок, коли жінка терпіла жорстоке насильство від чоловіка. А він їй казав, що битиме, аж поки її чорне волосся не стане червоним. Вони були розлученими, але жили разом, бо жінка не мала де подітися. Вона довго консультувалася і все ж таки переїхала з дітьми в інший район. Зараз знайшла іншого чоловіка і щаслива, що наважилася змінити життя. Головне – бажання людини. На жаль, більше жінок просто терплять. Відсоток тих, хто наважився розірвати коло насильства, малий, але він є".

Також, за словами психолога, близько 16-17 % - це насильство над батьками. "У певний період приходить таке, що батько чи мати втрачають свій внутрішній статус, - пояснює Оксана Крутоголова. - Діти відчувають це на генетичному рівні та намагаються домінувати. Відбувається маніпуляція грошима, виникають фрази: "ти повинна чи повинен мені", "я хочу так одягатися", "ти мені того не забезпечуєш" і так далі. Таких випадків є багато, особливо у сім’ях, де батьки перебувають за кордоном. А таке психологічне насильство потім породжує навіть рукоприкладство - батьків просто б’ють".