Україна не повинна залишатися країною дешевої робочої сили, - експерт
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2013-11-12 12:30:29
Брюссель - Україна та її бізнес мають врешті-решт вийти з "сірої зони", а пришвидшити цей процес може тільки створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом.
Так вважає голова українсько-литовської ділової ради та гендиректор успішного підприємства з виробництва картонно-паперових виробів Ґінтаутас Панґоніс.
- Як очікується, зняття торговельних обмежень, які обіцяє зона вільної торгівлі з ЄС, притягне на український ринок інвесторів, полегшить кредитування бізнесу, збільшить ділову довіру. Що сьогодні робити українським підприємцям, щоб бути готовими до цих нових реалій?
- Гадаю, що спеціальних приготувань не треба. Після створення ЗВТ ставатиме легше працювати, буде простіше експортувати до інших держав, зокрема, до країн ЄС. А там і валюта стабільніша, і ділове середовище сприятливіше. Там працювати легше. А по-друге, українцям слід збільшувати рівень виробництва. Для цього слід інвестувати, а якщо українські закони ставатимуть ближчими до європейських, то туди прийде більше іноземних банків, інших інвесторів. Стабільність зросте, а отже, місцевому бізнесу теж стане легше.
- Веденню бізнесу за європейським зразком, тобто, без хабарів та обхідних шляхів щодо законів, треба вчитися. Хто навчить цьому українських підприємців?
- Я думаю, що цьому їх ніхто не навчить. Самі навчаться. Коли більше працюватимуть з іноземним капіталом, то й середовище (зафункціонує - ред.) по-іншому, бо там (у ЄС - ред.) такого не роблять. Поступово ця ситуація змінюватиметься. Так було і в Литві, але (цих явищ - ред.) вже немає. То і в Україні все зміниться. Це буде лише питання часу. Коли закони стануть ближчими до європейських, то й "лазівок" в них для чинення чогось такого не буде.
- Через лобіювання євроінтеграції України від Росії "перепадає" і литовцям, молочні вироби яких заблоковані на російських кордонах. Як Ви гадаєте, чому Кремль так реагує, що насправді рухає керівництвом цієї країни?
- Це питання до політиків, бо це не бізнес, а політика. Я гадаю, що мова йде про зони інтересів. Для підприємництва України в євроінтеграції я вбачаю тільки кращий бік: це його швидше трансформує. Інакше, процеси змін затягнуться надовго, Україна залишиться у сірій зоні. ЗВТ із Євросоюзом - це значно швидший розвиток всієї України.
- Які сторони литовсько-українських ділових відносин Ви вважаєте найбільш перспективними?
- Можна в різних сферах розвивати бізнес між Україною та Литвою. Але гадаю, що головне полягає у тому, що українські підприємці можуть навчитися на прикладі литовців. Ми на декілька кроків попереду, ми це вже проходили. Тож можемо допомогти порадами. Такі спільні організації як наша, зустрічі підприємців покращують бізнес-відносини. Литва відкрита, можемо показати як, чому і що треба робити.
- Як після завершення литовського головування у ЄС втримати ту ж динаміку зацікавленості Україною, яку ми спостерігаємо нині в об’єднаній Європі?
- Думаю, що все більше інтересу має проявляти саме українська сторона. Бізнес має бути зацікавлений у розвитку ринків, у зростанні виробництва. Гадаю, Україна не повинна залишатися країною дешевої робочої сили. Коли підіймуться зарплати, люди стануть вільнішими, більше купуватимуть. Розвиватиметься малий бізнес, скажімо в сфері обслуговування. Це тоді покращиться.