Прикарпатське м’ясо під слідством

Оприлюднення на веб-сайті Россільгоспнагляду інформації про запровадження режиму посиленого лабораторного контролю за показниками безпеки продукції ПАТ "Івано-Франківський м’ясокомбінат" на тлі ще не завершеної "цукеркової" війни з "Roshen" та численних повідомлень про подальше ускладнення процедур митного оформлення вантажів українських експортерів, що надходять з пропускних пунктів на українсько-російському кордоні, відразу ж породило запитання: чи не стало провідне підприємство м’ясопереробної галузі Прикарпаття ще однією жертвою політичних непорозумінь між Москвою і Києвом?

За повідомленням інспекторів Россільгоспнагляду, в охолодженій яловичині, яку ПАТ "Івано-Франківський м’ясокомбінат" поставив у Росію, виявлено перевищення допустимої кількості мікроорганізмів та наявність бактерій. Треба, однак, зазначити, що кожна партія продукції нашого підприємства, перш ніж вона потрапить до споживачів, проходить дослідження в Івано-Франківській регіональній лабораторії ветеринарної медицини.

- Головний інспектор ветеринарної медицини України вже дав нам вказівку провести розслідування і встановити причини забруднення м’яса мікроорганізмами. Це могло статися і безпосередньо на виробництві, і під час транспортування, а то й зберігання його вже в Російській Федерації, - розповів в інтерв’ю нашим колегам з ТБ "Галичина" про офіційну реакцію української Держветслужби на претензії російських колег начальник головного управління ветеринарної медицини в області Роман Гурський.

Голова правління ПАТ "Івано-Франківський м’ясокомбінат" Володимир Стороженко найперше зазначив, що наразі йому важко щось додати, оскільки

Р. Гурський дав вичерпну інформацію з цього приводу. Більше стане відомо після 14 листопада, коли, як він сподівається, фахівці головного управління ветеринарної медицини в області завершать розпочате службове розслідування. Наразі ж можна висувати хіба що припущення.

- Факт є фактом. А як це трапилося? На якій стадії? Відповіді на ці запитання якраз і має дати службове розслідування. Можу сказати, що продукцію покупцям відправляємо свіжу. Її якість контролюємо, в тому числі проводяться й лабораторні аналізи. Але фахівці все ж таки перевірять спочатку дотримання всіх санітарних вимог на нашому виробництві, а тоді вже - процес транспортування, - розповів В. Стороженко. - Бо дуже багато залежить якраз від того, як транспортували ту партію яловичини. Можливо, що автоперевізник, з яким підприємство уклало договір, дорогою вирішив зекономити дизельне пальне і ввімкнув не той температурний режим у холодильнику, який мав би бути. А їхати до Росії - три-чотири дні. Могло це бути? Могло. А можливо, російський покупець, вивантаживши товар, не забезпечив належного його зберігання. А було дуже тепло... Теж могло таке бути. Тому після перевірки виробництва й умов транспортування продукції до РФ представники головного управління зв’язуватимуться зі своїми колегами в Росії, аби перевірити і цю стадію проходження товару. Політики в рішенні Россільгоспнагляду особливо не вбачаю. Це суто робочий процес. Просто він у часі збігся і наклався на ось ці всі непрості політичні моменти.

В. Стороженко додав, що у колективу підприємства склалися ділові стосунки з партнерами з Російської Федерації.

- Покупці зацікавлені в нашому товарі і його купують. У нас добрі взаємини. Але, звісно, ми розуміємо і те, що так само, як нас з боку України контролює наша ветеринарна медицина, так і наших партнерів у Росії під час приймання поставленого м’яса та його переробки також контролюють - Федеральна служба з ветеринарного і фітосанітарного нагляду РФ. І ми, і вони зобов’язані дотримуватися стандартів та правил, - підкреслив він.

Керівник Івано-Франківського м’ясокомбінату не приховує того, що колектив дорожить своїми закордонними ринками збуту продукції, насамперед російським. Адже нині 60 відсотків обсягу реалізації, а відтак і доходу, дає підприємству саме експорт продукції. Тому втрата російського ринку для івано-франківських м’ясопереробників стала б, безперечно, відчутним ударом.

- Порівняно із січнем-вереснем минулого року маємо зростання обсягів виробництва і реалізації продукції. і це, скажу, якраз за рахунок експорту. Завдяки тому, що ми співпрацюємо з російськими колегами, і є зростання. Однозначно, що нам хотілося б, аби цей ринок і надалі був відкритим для підприємства, - наголосив насамкінець В. Стороженко. - Тому важливо знаходити варіанти спільних рішень, щоб проблеми або непорозуміння на міждержавному рівні не впливали на роботу підприємств. Бо політика політикою, а співпраця підприємств в Росії й Україні є взаємовигідною.