Електронна виборча скринька: ноу-хау з багатьма таємницями

Важливо не хто як голосує, а хто як рахує голоси. Ця аксіома зі сталінських часів актуальна досі.

Скільки б у партійних штабах не твердили про повагу до закону, скільки б не клялися забути про маніпуляції, якими б потужними не були загони спостерігачів, фальсифікація волі людей перекочовує від виборів до виборів. Через бардак з підрахунком голосів у жовтні 2012-го парламент досі не заповнив усіх депутатських вакансій. Українці не впевнені, що і наступна кампанія пройде чесно.

Альтернативу традиційному способу голосування - як вихід із ситуації - запропонував позафракційний нардеп Віктор Балога. Напевно, під впливом виборчих катавасій в окрузі свого брата Павла (у якого забрали мандат нардепа) він підготував законопроект про електронне голосування на виборах. Вірить, що це ноу-хау зробить політичні кампанії чистішими.

Колишній глава Секретаріату президента пропонує запровадити під час голосування зарубіжний досвід - замість звичних скриньок встановити на дільницях електронні. Щоб вони автоматично приймали бюлетені, розпізнавали у них проставлену виборцем позначку, підраховували голоси і вже за якусь годину після голосування (ідилія!) видавали результат, сповіщали його у ЦВК. Втручання людини у процес звелося б до мінімуму. На думку Балоги, це суттєво спростило б, пришвидшило б встановлення підсумків голосування, країна забула би про безсонні післявиборчі ночі. А найголовніше - виграла б від цього демократія, ми отримали б правдивий, а не викривлений зріз громадської думки…

Певні надії на прозорість виборів українці пов’язували з камерами відеоспостереження, які торік встановили на кожній дільниці. Однак їх коефіцієнт корисної дії виявився вкрай низьким. Українцям (а ще більше - західним спостерігачам) показали дороге політичне шоу. 950 млн грн, витрачених на виборче "кіно", осіли в комерційних кишенях, - проте позитиву головній справі це не додало. З вітром пішли державні гроші.

Свій проект Віктор Балога вважає удвічі дешевшим і значно ефективнішим. При цьому посилається на досвід Естонії, західних держав і країн третього світу, де електронне голосування (там голосують ще й з допомогою Інтернету, SMS-ками через мобільний телефон, магнітною карткою персональних даних) стало звичною практикою і ні у кого не викликає нарікань. Скажімо, у тій же Індії понад мільйон електронних виборчих урн…

Появу електронних "ящиків" на виборчих дільницях не всі сприймають однозначно. На думку експертів, таке голосування більше зацікавить ходити на вибори охочу до "штучок" молодь. Водночас воно може відлякати "літній" електорат, який насторожено ставиться до всякої модернізації.

В українській опозиції позитивно сприймають ідею "розумних" скриньок на виборах. "Ця система унеможливлює фальсифікування, тому ми підтримали б такий документ", - каже член фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв. Водночас ретранслятор ідей Партії регіонів Володимир Олійник радить не квапитися з цією технічною новацією. Мовляв, виборча кампанія, по суті, уже розпочалася, а "правил гри" напередодні виборів не змінюють. При цьому пан Олійник "переживає" за виборців, його турбує, чи, бува, електронні скриньки не… контролюватимуть волевиявлення громадян.

Судячи з настроїв у провладній більшості, і "регіонали", і комуністи не мають наміру підтримувати ідею Балоги. Обережно ставляться до неї і фахівці виборчого права - дають зрозуміти: навіть найдосконалішу електроніку зацікавлені особи можуть використати на свою користь. Крім того, є ризики технічних збоїв апаратури. Консерватори натякають: по-старому, вручну, рахувати нам якось краще, надійніше…

 

Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, директор Інституту виборчого права

Таку новацію не можна оцінювати "втемну". До неї виникає багато запитань. Важливо, якими будуть механізм голосування, технологія і ступені захисту, можливість повторного підрахунку голосів, збереження результатів…

Мені доводилося знайомитися з електронними системами голосування. Їх робота залежить від якості програмного забезпечення, від того, чи у програмі не записано чогось такого, що комусь дає можливість впливати на неї. Тобто йдеться про людський чинник. Електронна виборча скринька – це дуже "чорний ящик". Які процеси в ньому відбуваються, жодні спостерігачі не знають. На відміну від ручного підрахунку голосів, коли можна стежити за його правильністю і бути впевненим у цьому.

Рада Європи встановила вимоги до запровадження електронного голосування. Всі оті застереження, про які я говорив, там чітко виписано. Сказано буквально таке: тільки тоді, коли існує тверда впевненість у тому, що все функціонує добре, можна запроваджувати електронне голосування.

На пострадянському просторі електронне голосування запровадила Естонія, де вірять, що все відбувається чесно. А також - Росія і Казахстан. Там ніхто не вірить, що підрахунок голосів (хоч і в електрон­ному варіанті) відбувається чесно…